Новий Виборчий кодекс не лише запроваджує відкриті регіональні виборчі списки, але й робить обов’язковим ґендерне квотування, пише у своєму блозі на "Новому часі" нардепка Ірина Суслова. Тепер не менше двох осіб у кожній п’ятірці списку мусять бути представниками однієї статі. За невиконання норми передбачені каральні санкції – відмова ЦВК реєструвати партійний список.

На минулому тижні парламент ухвалив у першому читанні Виборчий кодекс України. Це стало першим кроком до серйозного реформування виборчого законодавства, яке може змінити правила гри на великій політичній шахівниці нашої держави.

Читайте також: Чи готова Україна відверто говорити про ґендер?

Найголовніша новація – це відкриті регіональні виборчі списки на виборах Верховної Ради та місцевих рад. Тобто тепер порядок кандидатів у списку визначатиме вже не партійний лідер чи партійна верхівка, а самі виборці, обираючи не лише свою партію, але й власного кандидата. Тобто сума перемоги буде складатися із двох рівнозначних факторів – популярності політичної сили та конкретної особи, яка збирається представляти її на певному виборчому окрузі.

Поглянемо на Виборчий кодекс із позиції боротьби за рівні права й можливості чоловіків та жінок. Із першого погляду виникають певні побоювання, адже суспільні стереотипи, економічна нерівність чоловіків і жінок та незакоріненість останніх у політиці можуть призвести до того, що виборці не віддаватимуть свої голоси за жінок-кандидаток.

Проте законопроект враховує ці фактори й компенсує їх за рахунок ґендерної квоти. У документі міститься така норма:

"При формуванні загальнодержавного та регіональних виборчих списків кандидатів у депутати партія повинна забезпечити присутність у кожній п’ятірці (місцях з першого по п’яте, з шостого по десяте і т.д.) кожного виборчого списку як чоловіків, так і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі)" (стаття 341).

Читайте також: Чому квота на жінок-депутаток ідіотська: брати Капранови – "борцям" і "борцицям"

Аналогічний принцип застосовується під час виборів до обласних та міських рад (мова йде про великі міста, де мешкає понад 90 тис. виборців).

Ще важливішим є той факт, що за порушення принципу ґендерного квотування передбачена реальна відповідальність. Згідно із статтею 347, Центральна виборча комісія має право відмовити в реєстрації всіх кандидатів у депутати, висунутих партією, якщо вона проігнорувала гендерний принцип розподілу кандидатур.

Тобто Виборчий кодекс нарешті дозволить зробити гґендерне квотування реальністю, а не профанацією, якою воно є сьогодні. Адже без конкретних санкцій щодо порушників усі заклики до їхньої доброї волі та сумління тонуть у морі політичної доцільності й прагматизму. Є усі підстави вважати, що реформоване виборче законодавство кардинально змінить становище жінки в політиці. Вона нарівні з чоловіками зможе формувати порядок денний держави та висувати на передній план дебатів питання, які сьогодні більшості здаються неважливими й маргінальними – боротьбу з домашні насильством, сексизмом, економічні права жінок та багато іншого.