MENU

Протистояння в нових умовах: як Заходові давати раду російській агресії

3174 0

Пам’ятаєте, як раніше світ чітко ділився на дві категорії: він міг бути або капіталістичним, або комуністичним. Ми чітко знали, хто наші противники. Географічне положення мало значення. Влада й бізнес працювали відокремлено. Шпигуни діяли таємно. Новини були новинами, факти були фактами, пише для "Тижня" Едвард Лукас

На тлі таких спогадів здається, що все в сьогоднішньому світі розмите. Комунізм зник практично звідусіль. Натомість маємо різновиди капіталізму (державний, авторитарний, кланово-олігархічний, капіталізм загального добробуту) з різними обсягами політичного плюралізму. Майже всі війни нині непроголошені: між Москвою і Києвом досі зберігаються дипломатичні відносини попри війну на Сході України; режим у далекому Пхеньяні використовує кіберзброю, щоб здійснювати махінації в банках Республіки Бангладеш, а ще – паралізувати роботу кіностудій Голлівуду.

Якщо розбиратися, хто править світом, то технологічні компанії часто відіграватимуть важливішу роль, ніж урядові структури. Шпигуни не ховаються, працюють практично відкрито, нав’язуючи свій вплив і поширюючи свою пропаганду. Будь-хто з доступом до інтернету може стати журналістом, видавцем чи пропагандистом.

Читайте також: Пізнє пробудження: несвоєчасна реакція на російську загрозу

Усе це створює величезні проблеми для нашої безпеки. Однак розмитість – не зовсім нове явище. У холодній війні на практиці теж не було такої чіткості, як нам пам’ятається зараз. До західного табору входили жахливі диктатури, а так званий комуністичний блок був радше інструментом риторики, ніж реальністю (зокрема Югославія, Албанія, Китай і Румунія вели іншу внутрішню та зовнішню політику). Десятиліттями в індустріалізованому світі офіційно не проголошуються війни: останніми, здавалося, були війна між Чадом і Південним Суданом 2005 року, а до цього – між Сомалі й Ефіопією 1977-го. Дезінформація та пропаганда самі собою теж зовсім не нові інструменти. Так само, як і упереджена чи недбала, тенденційна журналістика.

По-справжньому нових ознак сучасного світу дві. Перша – наслідки технологічного прогресу в політиці. Інтернет дав можливість повсюдно й анонімно пропагувати матеріали, які скидаються на новини, але насправді ними не є, а натомість слугують дуже зручним інструментом у руках спритних несумлінних противників. Життя в сучасному світі вразливе до посягань на конфіденційність, надійність і доступність інформації. Хакерські атаки на комп’ютерні системи та мережі, які регулюють критично важливу для нас інфраструктуру, – один із прикладів.

Друга – баланс між фінансами й політикою зміщується на користь тих, хто має гроші. Росія – чиста плутократія: її власниками є люди, які керують країною. Та в інших країн схожі проблеми. Влада мільярдерів в американській політиці викликає тривогу: республіканці в Конгресі одержимі ідеєю непропорційного зменшення оподаткування, а демократи не хочуть підтримувати пропозицій про підвищення податків і реалізацію егалітарної політики (універсальна система охорони здоров’я, дешевша освіта). Це сподобалося б їхнім виборцям, але не підходить заможним спонсорам партії.

Читайте також: Арсенал російської агресії: 19 тактик Путіна

Джерело слабкості Заходу в протистоянні Росії – це мікс із пожадливості та змін, зумовлених розвитком технологій. Кремлівські гроші впливають на рішення наших політиків на найвищому рівні. Кремлівська пропаганда, що радше сіє недовіру й розколи, ніж відкрито просуває російські ідеї, впливає на настрої громадськості.

Не можна сказати, що тут нічого не вдієш. Ми здатні підчистити фінансову систему, наполягаючи на відкритті реєстрів остаточних власників компаній, а ще на тому, аби корумповані банкіри, юристи та бухгалтери, які уможливлюють відмивання брудних грошей, потрапили за ґрати. Ми можемо змінити податкову систему так, аби багатії не могли ухилятися від сплати податків. Наприклад, запровадити їх на вартість землі, доходи від здачі нерухомості в оренду й викиди вуглецю. Це буде ефективніше за спроби збирати податки зі прибутків, що зазвичай випаровуються, щойно перетинають кордон. Європейська комісія дещо упокорила Microsoft і "Газпром", тож може приструнчити й Facebook та Google.

Набагато складніше нам буде давати раду з технологічними проблемами. Навіть якщо візьмемося за справу вже зараз, то все-таки доведеться жити з наслідками нинішніх поганих звичок і хибних рішень, що нікуди не подінуться ще зо два десятки років. У найближчому майбутньому зловмисники матимуть тактичну перевагу в інформаційних війнах, шпигунстві та сіянні розбрату. Рішенням цієї проблеми може бути тактика стримування – це старе, але корисне поняття, яке терміново треба осучаснити. 


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  

Новости