Петро Порошенко вже не вперше анонсує референдуми про вступ України до НАТО та членство в Євросоюзі — він про це говорить уже три роки поспіль, із моменту виборчої кампанії 2014 року. Цього разу він заявив уже про те, що такий референдум повинен відбутися у близькому майбутньому.

Суто з технологічної точки зору, референдум щодо вступу України до НАТО проводити необов’язково. Але це не буде ані зайвим, ані шкідливим. Особливо, якщо результат волевиявлення громадян буде позитивним, це матиме відчутний пропагандистський ефект. Бо це дасть можливість українській державі і українським переговірникам із НАТО займати більш тверду переговірну позицію щодо майбутнього членства.

Читайте також: Борис Тарасюк: Ніхто в НАТО не мріє про те, щоб воювати з росіянами за Україну

Сам по собі референдум нічого не гарантує, але підвищує шанси. Втім, з юридичної точки зору, ця процедура не є обов’язковою для вступу до Альянсу: НАТО не вимагає у «країн-аспірантів» (країн, які хочуть стати членом Альянсу) проведення такого референдуму. Альянс цілком задовольняє опитування громадської думки. Причому критерій такий — прихильників членства має бути більше, ніж противників (тобто може бути не абсолютна більшість). Чому так? Тому що при вступі до НАТО держава не делегує частину свого суверенітету жодним наднаціональним органам. У НАТО таких органів немає — там усі рішення приймаються консенсусом, коли кожна країна може заблокувати будь-яке рішення.

Чому так? Тому що при вступі до НАТО держава не делегує частину свого суверенітету жодним наднаціональним органам. У НАТО таких органів немає — там усі рішення приймаються консенсусом, коли кожна країна може заблокувати будь-яке рішення.

Натомість у Європейському союзі ситуація зовсім інша. Там є ці наднаціональні органи, і частина суверенітету членами Євросоюзу делегується членам Єврокомісії тощо. Тобто у випадку вступу України до Євросоюзу проведення референдуму з цього приводу, згідно з Конституцією України, є обов’язковим, оскільки країні доведеться делегувати частину свого національного суверенітету. Для цього доведеться навіть вносити зміни до Конституції.

Читайте також: Україна має вибудовувати двосторонні стосунки з США, замість розмов про членство у НАТО

З одного боку, це давня тема, і Порошенко давно говорить про референдум. З іншого боку, в нинішній ситуації, в якій він опинився на третьому році керівництва, це може бути використано ним як інструмент політичної мобілізації електорату на свою підтримку. Тобто проведення такого роду референдумів може бути корисним Порошенку як політику у його внутрішньополітичній боротьбі. Бо це позиціонує його як лідера тем західної інтеграції. І, відповідно, це виводить його опонентів за рамки цієї теми, адже тоді їм доведеться або зайняти позицію проти ЄС і НАТО, а, отже, і проти Порошенка, або зайняти позицію за референдум, а, отже, і за Порошенка.

Це — своєрідний політтехнологічний прийом, який має місце у розрахунках Порошенка, коли він говорить про проведення референдуму. Особливо якщо ці референдуми у часі співпадуть із президентськими або парламентськими виборами.