З дозволу Патріарха Філарета був оприлюднений його лист до Першоієрарха РПЦЗ (МП) митрополита Іларіона (Капрала), про який раніше вже повідомлялося.

Лист підписаний і направлений адресату, який виступав посередником у початку діалогу з РПЦ, того ж дня, що і до єпископату РПЦ - 16 листопада. Лист ним був отриманий, що було підтверджене.

Як видно з цього листа, Патріарх Філарет від початку в переговорах мав на увазі саме визнання автокефалії Української Православної Церкви, а не приєднання до Московського Патріархату (як намагалися противники трактувати його лист до РПЦ). Враховуючи, що РПЦЗ (МП) є складовою частиною РПЦ, цей лист був добре відомий у Москві напередодні Архієрейського собору, що виключає думку, нібито там не знали, якими є бажання Патріарха Філарета.

Читайте також: Неожиданный поворот Грузинской православной церкви на Запад

Українська Православна Церква, яку має на увазі Патріарх Філарет у листі, - це очолювана ним Церква, яка на Соборі у 1991 р. одноголосно висловилася за автокефалію, а у 1992 р. об‘єдналася з УАПЦ в єдину Церкву - Українську Православну Церкву Київський Патріархат.

Спроби промосковських інформаційних слуг трактувати лист як прохання до Москви щодо автокефалії «їхньої УПЦ», тобто Московського Патріархату в Україні - смішні та недолугі, адже сама ця структура офіційно не просить про автокефалію, вважаючи найкращим способом свого існування зараз - залежність від МП.

Читайте також: Долгая дорога к созданию Единой поместной православной церкви в Украине

Патріарх Філарет ніколи не визнавав і не визнає дійсними всі рішення про заборони і відлучення, прийняті Московським Патріархатом щодо нього як в Україні, так і в Москві, а тому є єдиним законним, канонічним православним українським архієреєм Київської кафедри, спочатку як Митрополит Київський (до 1995 р.), а потім і дотепер - як Патріарх.

Що він ще раз підтверджує наприкінці листа.

Цей лист, як і лист до цілого єпископату РПЦ, відображає «дорожню карту», яку Патріарх пропонував МП для того, щоб він, не «втрачаючи лице», міг вийти з кризи, в яку раніше завів себе неканонічними рішеннями. А саме - визнавши не дійсними від початку всі рішення про анафеми і заборони та нарешті давши позитивну відповідь на соборне звернення щодо автокефалії Церкви в Україні, яке МП формально все ще - 25 років! - «розглядає».