"Дорогі співвітчизники! Дозвольте привітати вас із всенародним святом – першим понеділком на цьому тижні!" – схоже, почуємо невдовзі. Хтозна, може серед 108-ми проектів ювілейних постанов поточного скликання  вже є й такий.

У минаючому році країна відзначила 99 дат та ювілеїв лише за Постановою №1807-VIII від 22.12.2016. А ще роздріб, "червоні дні" календаря, місцеві і професійні свята. Останніх – 175, з них коло 70-ти встановила наша влада. Країна гуляє!

Ювілейний комітет

Ні, країна воює, гуляє – Верховна Рада. З подачі профільного Комітету з питань культури і духовності. Засилля ювілейних постанов властиве Раді від початку, це — радянський рудимент, коли вона імітувала функції глави держави.

А у 2015-му новообрана Верховна Рада восьмого скликання перейшла до опту, плодить гуртові ювілейні постанови. З наростанням.

Запит автора первісного проекту "Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2014 році", №4138 від 13.02.2014 р. (оцініть дату!) В. Яворівського був скромнішим: 53 святкування. Не склалось, ту Раду розігнали.

У 2015-му за гуртовою Постановою вседержавно святкували 62 рази (21 подія + 41 персональний ювілей), у 2016-му – 92 (34 + 58), 2017-му — 99 (34 + 65). В наступаючому 2018-му намічається ювілейне півріччя – 185 святкувань (50 + 135), згідно проекту Постанови №7274 про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2018 році, (В. Єленський (НФ), М. Княжицький (НФ), Я. Лесюк (БПП)).

Усі ініціатори члени президентської більшості і Комітету з питань культури і духовності http://kompkd.rada.gov.ua/. Щодо комітету уточнимо: простих членів там немає – семеро, і всі вожді: Голова, Перший заступник, Заступник, Секретар і троє Голів підкомітетів. Це трішки підвищує статус і платню. Дріб’язкові ви наші, такої культури щоб і духу не було.

Україна – давня й славна

Конкретних пам’ятних дат чи ювілеїв не наводжу навмисне. Бо кожна з цих подій дійсно вартує пам’яті. Історія наша давня й славна: пам’ятних подій і славних імен куди більше, як вміщає парламентська постанова. Зверніться либонь до Літопису УПА  – календар лусне. А це ж тільки часточка нашої історії.

Кожен день комусь пам’ятний. Народна вдячність не обмежується офіціозом, і коли громадськість, земляки, просто небайдужі шанують минувшину – то прекрасно.

Читайте також: В державі влада влаштовує бал у час чорної чуми

Є й спеціалізовані державні установи, як от Український інститут національної пам’яті, є й частка для парламенту, але ретранслювати (за мільярд) парламентською постановою витяг з Календаря знаменних і пам’ятних дат , вибачайте! От вже дійсно: було свято, доки не зіпсували депутати.

А Дня народного депутата немає, він – 365 днів на рік.

Свині проти сала

Підкуп виборців не новина й не дивина: є навіть специфічний термін “Pork barrel” ("діжки з салом") – підкуп виборців за кошти держбюджету. Скільки ж коштують виборцям, ювілейні ініціативи народних обранців?

Пояснювальна записка, відбувається фразою: "Фінансування заходів, передбачених Постановою, буде здійснюватися в межах бюджетних асигнувань, виділених відповідним міністерствам Державним бюджетом України".

Стоп. Держбюджет-2018 прийнято ще 7 грудня, а Проект-7274 мав розглядатись лише 20 грудня, та й то завис. Звідки ж у Держбюджеті видатки на нього? Їх і немає (див. Додаток №3).

Ні для Міністерства освіти і науки, що має "забезпечити проведення у середніх та вищих навчальних закладах уроків, виховних годин, "круглих столів", науково-практичних конференцій, інших тематичних заходів, приурочених до пам’ятних дат і ювілеїв 2018 рок"» .

Ні для Міністерства культури, включно з Українським інститутом національної пам'яті, для "тематичних виставок, експозицій, присвячених пам’ятним датам і ювілеям 2018 року" .

Ні для Державного комітету телебачення і радіомовлення для "тематичних теле- і радіопередач, присвячених пам’ятним датам і ювілеям 2018 року" .

Ні, тим більше, органам місцевого самоврядування для відзначення "переліків пам’ятних дат і ювілеїв 2018 року, що відзначатимуться на місцевому рівні"! Гуляти так гуляти: на сніданок – державне свято, в обід – місцеве, ввечері – професійне. Будьмо здорові!

Читайте також: Тысячелетние символы нашей украинской нации

Хоч розрахунків, всупереч ч.3 ст. 91 Регламенту, ініціатори не надали, ясно: справа пахне мільярдом. Ура, нас грабують!

Прадавній принцип: "плебсу – хліба і видовищ!" не стариться. Як з хлібом не дуже – компенсують видовищами. Святоманія – не єдине і не головне, просто пункт тижневого порядку денного. Як і премії Верховної Ради. Хто ж краще за неї кумекає у "Геометричних та аналітичних методах дослідження" чи "Алгоритмічних методах і засобах розпізнавання"?

Преміює Верховна Рада у чотирьох номінаціях http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=6752&skl=9, http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=6752&skl=9, http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=7364&skl=9, http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1806-19, рівно на чотири більше, ніж парламенти усіх демократій разом взяті. Звісно, премії за видатні спеціальні досягнення, як і іменні стипендії талантам, – чудово. Але ні автопарк, ні парламент, ні м’ясокомбінат тут не до діла.

Профанація державності

На жаль, справа не зводиться до совкових рудиментів, підкупу виборців і дерибану бюджету. Усвідомлюючи свою невідповідність, влада підлещується до народу, улещує люд. Замість забезпечити національну гідність і народний добробут, як мідяки з панського возу, розкидають подачки.

Сумарно все це створює образ неадекватної держави.

Читайте також: Верблюд двогорбий. Україна — двогербова?

Коли держава за 26 (!) років не здатна встановити герб — девальвується державність. Коли державних святкувань більше як днів у році – девальвується державність. Коли парламент воєнного часу поводиться як дітлахи, що дорвались до банки з варенням — девальвується державність.

На радіо поширений зворотний контакт: слухач просить привітати на радіохвилях близьких, родичів, друзів. Невдовзі, схоже, пролунає: "Дозвольте через вашу Верховну Раду передати вітання моїй кумі, брату і свату".

Ми увійшли в період справді великих свят, а стаття хоч про свята та не святкова. Може того, що з їх святами так хочеться буднів.

Борис БЕСПАЛИЙ, для UAINFO