Польський Сейм у першому читанні прийняв законопроект, який передбачає кримінальне покарання за висловлювання про причетність поляків до Голокосту та пропаганду так званої бандерівської ідеології.

Появи такого законопроекту в Польщі можна було очікувати давно. Адже в цій країні розгортається кампанія із перегляду етнічної пам’яті та відбувається посилення націоналістичних тенденцій. І українці стали жертвами в цій пересмиканій поляками історії як опоненти. 

Читайте також: Польський джин із пляшки. Що робити Україні

Ухвалення цього законопроекту – це реакція Польщі на певні процеси в Україні, але насамперед реакція на те, що відбувається в самій Польщі. Тож цей крок здебільшого спрямований на вирішення поляками своїх внутрішньополітичних проблем, головним чином – із мобілізацією електорату провладною коаліцією та націоналістичними групами. Крім того, це – підготовка суспільної думки про пошук історичного ворога, а також намагання побудувати власний історичний міф.

У разі остаточного прийняття такого закону нашими сусідами наслідки для україно-польських відносин, звичайно, будуть негативними. Це ускладнить і без того непростий діалог між Україною і Польщею.

Можуть бути прямі правові наслідки для тих осіб в Україні, які є представниками націоналістичних формувань, для яких героїзація ОУН та УПА є одним із інструментів у політиці в Україні (це може, зокрема, стосуватися директора Українського інституту пам’яті Володимира В’ятровича). Наприклад, їхнє перебування в Польщі буде під загрозою, оскільки вони можуть потрапити під дію цього закону – кримінальну відповідальність. Я не виключаю, що можливим є переслідування деяких політиків.

Читайте також: Зовнішньополітичні позиції Польщі суттєво погіршилися – Огризко

Крім того, в Україні вже є певні ініціативи щодо ухвалення симетричного закону – стосовно символіки та героїзації окупантів. Й у разі прийняття в нашій країні подібного законодавчого акту україно-польські відносини просто впадуть у штопор. Взагалі це може призвести до цілої серії історичних конфліктів із нашими сусідами. Сподіваюся, що до ухвалення такого закону в Україні справа не дійде, і все ж таки у Верховній Раді поставляться до подібних процесів із розумінням ситуації.

Звичайно, наш МЗС має реагувати, і політична позиція України має бути чіткою в питанні польського законопроекту. Також повинна бути юридична підтримка українських громадян, які можуть підпасти під дію цього закону. Україна має апелювати до світової, а передовсіи – до європейської спільноти щодо тиску на Польщу.

Тобто Україна мусить шукати асиметричні відповіді. А головне – вона має шукати діалогу з Польщею, а точніше – з раціональною частиною польського суспільства, яке не мислить стереотипами й міфами, а намагається будувати майбутнє. А майбутнє Польщі можливе лише спільно з Україною.