Усе більше переконуюся, що головною навичкою XXI століття буде не креативність і навіть не критичне мислення, а адаптивність – здатність змінюватися, щоб якнайкраще пристосуватися до шалених трансформацій світу навколо. На зорі цивілізації радикальні зміни в технологіях, економіці чи суспільстві відбувалися раз на кілька століть. Згодом – раз на кілька десятиліть, а тепер – кожні кілька років. Переможцями стають не найсильніші й навіть не найрозумніші, а ті, хто здатен найшвидше адаптуватися до нових обставин, щоб уникнути небезпек і сповна скористатися можливостями, які відкриває майбутнє. Крихітні команди людей, що опинилися на передньому краю адаптації до цього нового дивного світу, виявилися здатні стрімко виростити найбільші компанії (Google, Facebook) і неприбуткові організації (Wikipedia) у світі. Водночас люди, які відмовилися адаптуватися, втрачають роботу чи борються за існування в галузях економіки, що зазнають стагнації.

Це правило справедливе не лише для окремих людей, але й для величезних корпорацій чи навіть держав. Згідно зі звітом Innosight, якщо в 1965 році компанії в середньому залишалися в S&P 500 (індекс 500 акціонерних компаній США, що мають найбільшу капіталізацію) протягом 33 років, то в 2012-му цей строк скоротився до 18 років. Хрестоматійний приклад невдачі – компанія Kodak, що залишалася в затишному плівковому минулому, не встигла вчасно відреагувати на бум цифрових технологій і змушена була почати процедуру банкротства в 2012 році. Протилежний приклад – IBM, одна з 12% компаній, яким вдалося утриматися в S&P 500 між 1965-м і 2018-м. 1911 року вона починала з виготовлення перфокартних табуляторів, в 1933-му заробляла на електричних друкарських машинках, у 1960-их однією з перших вийшла на ринок мейнфреймів, а сьогодні надає послуги консалтингу та стрімко розвиває напрямок штучного інтелекту. Щоразу, коли змінювалися ринки й технології, змінювався й IBM.

Читайте також: Чому нам усім не завадить бувати Попелюшкою

Або взяти яскраву історію про пристосування Швеції до майбутнього з нещодавньої статті в The New York Times. "У Швеції, якщо ви запитаєте лідера профспілки "Чи боїтеся ви нових технологій?", вам дадуть відповідь: "Ні, ми боїмося старих технологій, – каже шведський міністерка з питань зайнятості та інтеграції Ylva Johansson. – Робочі місця зникають, і потім ми навчаємо людей під нові робочі місця. Ми не захищатимемо робочі місця. Але ми захищатимемо робітників". Згідно з опитуваннями Європейської комісії, 80% шведів позитивно ставляться до роботизації та штучного інтелекту, розглядаючи їх як фактори підвищення продуктивності і звільнення людей від тяжкої та небезпечної праці. Тим часом у США, згідно з дослідженням Pew Research Center, 72% респондентів були занепокоєні майбутнім, в якому роботи й комп'ютери могли відібрати робочі місця в людей. Побоювання, що стали однією з причин успіху популістської передвиборчої кампанії Трампа, який обіцяє повернути робочі місця у вугільній та інших галузях економіки, що зазнають стагнації.

Адаптуйся або помри – закони еволюції не обійти. Але це простіше сказати, ніж виконати на практиці. П'ять базових порад про те, як стати більш адаптивним і пристосованим до майбутнього:

1) Відмовтеся від сентиментальних споминів та ілюзій, що "мало б бути", прийнявши реальність того, що є насправді. Якими б несправедливими не здавалися зміни навколо, ваша "правда" чи "неправда" не має жодного практичного значення. Змін не уникнути, вони не мислять етичними категоріями, до них можна лише пристосуватися чи програти. Якщо хочете побачити світ майбутнього, припиніть жити у світі минулого.

2) Припиніть перекладати відповідальність за своє майбутнє на інших: уряд, багатіїв чи капіталістичну систему. Адаптивність починається з усвідомлення своєї повної відповідальності за самого себе – всупереч складнощам, несправедливостям і різноманітним дискримінаціям, з якими так чи інакше стикається кожен. Відчуття автономії та самостійності дає силу змінюватися.

Читайте також: Чи стане Україна країною-стартапом?

3) Відведіть фіксовану кількість часу щотижня (наприклад, п'ять чи сім годин) на навчання новим навичкам. Краще навчатися менше, але регулярно, ніж навчатися великими сплесками зусиль, але лише кілька разів на місяць. Масові онлайн-курси від провідних університетів світу, книги нобелівських лауреатів, досвід найуспішніших фахівців планети – все це доступно вам безкоштовно чи за символічну платню. Почніть нарешті цим сповна користуватися.

4) Розвивайте ваші знання не лише вглиб, але й ушир. Читайте про розвиток інших галузей, вивчайте найважливіші тренди, навіть якщо вони на перший погляд ніяк не пов'язані з вами. Традиційні ЗМІ теж не думали, що якийсь сайт для знайомств студентів зможе створити їм конкуренцію – а сьогодні Facebook від'їдає їхні рекламні бюджети і ставить на межу загибелі. Дивіться не тільки перед собою, а й по сторонах, щоб побачити зручну можливість уникнути небезпеки чи скористатися можливістю для процвітання.

5) Спілкуйтеся з людьми інших професій і поглядів. Те, що здається вам смішним, диким чи неприйнятним здалеку, може виявитися несподівано корисним, якщо підійти ближче. Не дайте спіймати себе в інформаційну бульбашку, куди алгоритми соціальних мереж приносять лише думки, схожі на ваші. Будьте відкриті новим ідеям, бо ідеї йдуть на крок попереду від змін – а разом із ними попереду опинитеся й ви.