Не сходять із голови слова одного киянина, які почув сьогодні. Зайшла мова про пенсії, а він каже:

– Надіюсь, я до того віку не доживу.

Причому так щиро промовив. Без жартів і скепсису.

Читайте також: Фурса: Наша влада – найдобріша у світі

Річ у тому, що формально в нього не має стажу. Хоч він чудовий фахівець і все життя працює. Але за кордоном.

Не можу зрозуміти. У нормальних країнах все чітко: працював, сплачував податки – маєш пенсію.

Але ж у нас люди просто не мали й не мають змоги працювати. Мільйони найкращих фахівців їдуть на заробітки, привозять сюди ярди валюти.

Хто більше від них наповнює наш бюджет? Їхні батьки й діти за надіслані гроші щодня купують продукти, вони будуються, купують техніку, оплачують навчання дітей.

А врешті-решт основні чи неостанні інвестори в цій країні – нуль на паличці і сподіваються, що не доживуть до пенсії. Бо ніяка пенсія їм не світить, окрім жалюгідної соціалки.

Читайте також: Як нам шкодять субсидії

А ті, хто цю державу системно розвалював і розвалює, не давали й не дають їй розвивати, щоби не втратити корито, вони житимуть у палацах, побудованих на гроші заробітчан, і матимуть високі чиновницькі пенсії.

Ідіотизм 80 рівня.

Перепрошую, але перед очима стоїть цей киянин.