Питання обрання графіки для рідної мови – політичне. Туреччина відійшла від арабської графіки і взяла латинку, коли почала орієнтуватися на Європу. Це було показником зламу від самодостатнього розвитку до переорієнтації на Захід. Радянські республіки Казахстан і Азербайджан теж хотіли за прикладом Туреччини європеїзуватися та перейти на латинку. Це тривало дуже короткий час, потім було скасовано Сталіним.

Є держави, які спираються лише на свою давню традицію незалежно від того, на що орієнтуються, наприклад, Індія, Бірма, Японія. Китай – дуже модернізована країна, але не відмовляються від ієрогліфів. Хоча вони і не зручні.

Читайте також: Звільнитися від імперії всередині нас

В Україні вже проводили експерименти з використання латинки. У 90-ті були цікаві штуки: давайте відокремимо Галичину від України і повернемось до традицій Угорського королівства. І люди писали латинською графікою.

Кирилиця показує нашу власну цивілізаційну традицію. Її створили слов'янські першовчителі Кирило і Мефодій. Вивели з грецької традиції. В Україні існували і латинські звичаї, але латинською графікою за давніх часів зображували лише латинську мову, не українську.

Враховуючи, що Україна була духовним центром православної Східної Європи, то саме українці навчили писати росіян, білорусів і навіть литовців, поки останні, зі своїх політичних міркувань, не перейшли на латинку.

Читайте також: Чому абеткова реформа має примарні шанси на успіх

У нас завжди була кирилиця. Лише проводились експерименти, як її краще писати. З'являлися різні правописні системи: максимовичівка, кулішівка, желехівка. Кожен намагався експериментувати, поки не було української держави, яка б могла все це стандартизувати.

У радянські часи правопис був стандартизований, але з елементами русифікації. Після проголошення незалежності України, все повернулося на демократичні засади – видавництва друкують книжки у різний спосіб. Але в латинці на державному і суспільному рівнях немає потреби. Ми носії потужної традиції кирилиці. Давно маємо європейські прагнення, але доводити їх, змінюючи традиційну графіку мови, не потрібно. Це зайві рухи.