MENU

Олег Гусєв. Це не американська історія успіху, а справжній шлях футбольного Воїна

2174 0

"Нам просто хотілося довести цій команді, що ми обіграємо її в снігу, пустелі, на пляжі і де тільки можна. Ми довели, що це дворова команда. Тільки футболісти пивзаводу можуть до гри так негідно висловлюватися про київське "Динамо".

Ця легендарна фраза, сказана після перемоги над білоруським БАТЕ, давно стала крилатою серед динамівських вболівальників.

Найпримітніше, що належить вона гравцю, який, в принципі, не любить ні спілкуватись з журналістами, ні говорити слова заради слів. Він все говорив на полі. Його звуть Олег Гусєв. І 19 травня він востаннє зіграв у біло-синій футболці під номером 20. Футболці клубу, в якому він мріяв грати з самого дитинства, і віддав 15 років свого життя.

Читайте також: Культовый игрок "Динамо" завершает карьеру в клубе

У сучасному футболі таких як Гусєв дуже мало. Він ніколи не кричав про свої заслуги, ніколи не закидав шапками навіть найслабших суперників, не сварився з керівництвом, не ставив ультиматумів, не просив підвищення зарплати. Він просто грав. І як Грав. Коли на полі з'являвся Гусєв, вболівальники знали, що за праву бровку можна бути спокійним. Як і у всіх людей в нього інколи не йшло, але ультрас прекрасно знали, що він "помре" на полі, будь то цілий матч чи 20 хвилин.

Це не американська історія успіху, а справжній шлях футбольного Воїна. Шлях звичайного світлого хлопчини з маленького села Степанівка на Сумщині. Саме там він починав свій шлях в спорті. Звідти він потрапив у сумський "Фрунзенець-Ліга-99", де нападника помітив геніальний в роботі з молоддю В'ячеслав Грозний, якому тоді довірили зібрати новостворений київський "Арсенал".

В "Арсеналі" Грозний ізгалявся над Олегом вдосталь. Тренер пробував його то в нападі, то опорником. Хіба що у ворота не ставив. Якось Грозний спробував Гусєва і на правому фланзі півзахисту. Після цього тренер викликав гравця в кабінет і сказав: "Ні! Це точно не твоє!".

За іронією долі наступні 15 років у "Динамо" він грав саме там, а перший свій м'яч у біло-синій формі забив у ворота саме "Арсеналу". На цій позиції його помітили тренери національної збірної.

У тому "Динамо" якраз почали підпускати молодих Мілевського і Алієва, але над скромним небагатослівним Гусєвим взяли шефство "старічки" Олександр Хацкевич, Олександр Шовковський і Сергій Ребров. Може йому з цим повезло)

Майже через 10 років саме з подачі Реброва й інших ветеранів, які один одного називали по-батькові, до Гусєва прикріпилось тепер вже таке звичне Олег Анатолійович. Йому ще й 30 не було.

Таке поважне звертання прикріпилось неспроста. Як можна не поважати людину, яка всього себе віддає клубу? Одного разу ця відданість і звичка грати до кінця ледь не призвела до фатальних наслідків.

У матчі проти "Дніпра" тоді голкіпер дніпрян Денис Бойко на повному ходу коліном влетів Гусєву в голову і динамівець рухнув на газон вже без тями. В тому моторошному епізоді Гусєв ледь не попрощався з життям, і якби не реакція капітана "Дніпра" Джаби Канкави, який моментально розібрався і не дав Олегу проковтнути язик, один Бог знає, що могло статись.

Жагою до гри Гусєв заслужив місце в збірній і пробився з нею на пам'ятний чемпіонат світу у 2006 році. Саме його удар став вирішальним в серії післяматчевих пенальті з Швейцарією, який вивів жовто-синіх в чвертьфінал.

У збірній Гусєв провів 98 матчів. До завітної сотні він не дотягнув в тому числі через дивну позицію головного тренера збірної на провальному ЄВРО-2016 Михайла Фоменка. Напередодні турніру тренер в останній момент "відчепив" Олега, заявивши, що в нього травма.

Лише через кілька років Гусєв зізнався, що був у чудовій формі, а "травму" вигадав сам Фоменко, щоб не викликати гнів фанів. Олег тільки й відповів: "Говоріть, що хочете". Він міг змусити тренера під тиском вболівальників здатись, але не пішов на публічний конфлікт.

Не сварився Гусєв і взимку 2017-го, коли керівництво "Динамо" не продовжило з ним контракт і поставило перед фактом. А точніше показало на двері. Він лише подякував клубу за все. 

Анатолійович міг тоді піти в будь-який український клуб, які б з радістю його прийняли, але він чітко відрізав: "В Україні для мене є тільки одна команда – "Динамо" Київ!"

Він пішов. Говорили про варіанти в США та Греції, але не склалось. Півроку без клубу і ігрової практики, коли тобі за 30, і ти пройшов систему "Динамо", це багато. Тому після повернення в рідний клуб він практично не грав. Повернення сталося за ініціативою нового головного тренера і товариша Гусєва Олександра Хацкевича. Саме товариша, бо сам Олег не любить розкидатися словами, а друзями називає лише найближчих. Більшість з яких не мають відношення до футболу.

Повернення відбулось також і через вболівальників, які не могли пробачити керівництву того, що навіть по-людськи не змогли попрощатися зі своїм улюбленцем. Для ультрас Гусєв – серце "Динамо" і просто сама його присутність навіть на лаві запасних вже викликала фурор на трибунах. Бо як же без Серця?

Гусєв говорив, що грає для вболівальників і завжди прислухався до їх точки зору. Навіть коли команду нещадно критикували. Він завжди підходив до фан-сектору подякувати за підтримку.

Його любили свої і поважали навіть, здавалось би, непримиренні суперники.

Навесні 2014 року, коли розпочалася війна на Донбасі, "Динамо" грало проти "Шахтаря" у Полтаві. Гусєв, який сидів на лаві запасних через травму, посеред матчу підійшов до фан-сектору гірників і подякував донецьким ультрас за їх патріотичну позицію.

Читайте також: Самая трудная победа Ломаченко. "Хай-тек" был в опасности

Той діалог з фанами затятих суперників запам'ятався багатьом. Ультрас "Шахтаря", в яких через їх позицію були проблеми навіть зі своїм клубом в Донецьку, просили, щоб Гусєв привів до їх трибуни гравців донецького клубу після матчу. Анатолійович сказав, що за гравців "Шахтаря" не відповідає, але динамівці підійдуть. І "Динамо" підійшло всім складом.

Патріотизм для "двадцятки" "Динамо" не порожній звук. У розпал Майдану Гусєв був чи не єдиним динамівцем, якого я особисто бачив на Хрещатику в найзапекліші дні. У бейсболці натягнутій ледь не на очі він ходив поміж барикадами з протестувальниками. Це була його особиста громадянська позиція. Він цього не афішував. 

Як не афішував і той факт, що спонсорує футбольний клуб рідної Степанівки. Без галасу. Просто діє.

У цьому він весь. Футбольний воїн, який живе за принципом: "Спочатку зроби, а потім говори".

Олег Анатолійович Гусєв – Легенда футбольного клубу "Динамо" Київ. #20.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Євген БУДЕРАЦЬКИЙ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини