Цього тижня вся увага народних депутатів прикута до інтриги навколо прийняття законопроекту про створення антикорупційного суду. Користаючись цим, влада намагається "під шумок" провести під патріотичними гаслами інший законопроект, який матиме важливий вплив на всіх військовозобов’язаних громадян.

До орієнтовного порядку денного на 24 травня внесено розгляд законопроекту № 2191 "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонних питань", ініціатором якого є народний депутат від БПП Юлій Мамчур. Проте фактичним розробником цього законопроекту є Міністерство оборони України, яке усіляко намагається "пропхати" його через Верховну Раду починаючи з 2015 року.

Читайте також: Система управління стратегічними резервами в Україні давно прогнила – Поліщук

Нинішнє керівництво Міноборони хоче в будь-який спосіб зберегти свої генеральські погони та уникнути перетворення цього органу влади на цивільну структуру, як це передбачено рекомендаціями НАТО. Тому і в новому законопроекті передбачена передача повноважень із визначення порядку комплектування, які на цей час виконує Генеральний штаб, до Міноборони. Таким чином міністерство фактично перебирає на себе функцію органу військового управління і, відповідно, підпорядкованість Президентові України як Верховному головнокомандувачу Збройних сил.

Спробами внести зміни до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Кримінального кодексу Юлій Мамчур фактично пропонує повернутися до сталінської моделі організації державного устрою в Україні. За умови прийняття запропонованих ним змін громадяни, незалежно від того, де вони на цей час перебувають, повинні самостійно, без повісток від військових комісаріатів, прибувати до пункту призову не пізніше ніж через 10 діб після оголошення мобілізації. А щоб гарантовано забезпечити виконання мобілізаційних заходів, закон зобов’язує керівників організацій, установ і підприємств усіх форм власності забезпечувати оповіщення та прибуття військовозобов’язаних до військових комісаріатів. За невиконання цих обов’язків їм загрожує ув’язнення від 3 до 5 років. Навряд чи в умовах конфлікту з РФ такі норми законодавства заохочуватимуть працедавців офіційно оформлювати на роботу військовозобов’язаних чоловіків та жінок.

Абсолютно дискримінаційними та антиконституційними є запропоновані у законопроекті зміни до законів України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та "Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України". Новими законодавчими нормами передбачається обмежити права військовозобов’язаних громадян на виїзд за межі країни. Зокрема, для виїзду за кордон під час мобілізації ця категорія громадян повинна брати дозвіл у військових комісарів, інакше прикордонники не випускатимуть їх за межі України. Окрім пов’язаних з цим корупційних ризиків, такі обмеження ще й суперечать нормам 33-ї статті Конституції України, яка передбачає, що кожному, хто на законних підставах перебуває в Україні, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання та право вільно залишати територію країни. Крім того, спроби обмеження свободи пересування військовозобов’язаних громадян України суперечать засадам демократії, передбаченим у нормах Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і протоколів до неї.

Реалізація таких заходів може не лише завдати збитків туроператорам, але, і це головне, демотивуватиме громадян України укладати контракти про службу у військовому резерві, тож подібні рішення можуть зруйнувати систему територіальної оборони.

Драконівськими методами Міноборони намагається також забезпечити передачу персональних відомостей про громадян без їхньої згоди від податкових органів до військових комісаріатів. У такий спосіб військові комісари збираються "полювати" на військовозобов’язаних задля їхнього призову до війська. Але таким чином порушуються права громадян, передбачені у 32-й статті Конституції України, якою не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, а також норми Закону України "Про захист персональних даних".

Читайте також: Законопроект 7163 розв’язує не проблеми Донбасу, а руки Президенту

Вочевидь, актуальність цього законопроекту зростає через невпевненість нинішньої влади у своїй здатності відбити широкомасштабну збройну агресію Росії, ймовірність якої зростає після проведення нею чемпіонату світу з футболу. Втрачений час у намаганнях дипломатичними інструментами вирішити проблему збройної агресії проти України, реалізуючи безперспективні Мінські угоди, влада намагається компенсувати "закручуванням гайок" для своїх громадян і в командно-адміністративний спосіб загнати всіх у мобілізацію. Натомість удосконалення територіальної оборони допомогло б мобілізувати добровольців і всю країну на боротьбу з ворогом. Однак це ключове для України питання й досі залишається невирішеними.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram