Оприлюднення висновків слідчої комісії, що займається розслідуванням катастрофи малайзійського "Боїнга", відбувалося на тлі повідомлень з Санкт-Петербургу про переговори російського президента Володимира Путіна і його французького колеги Еммануеля Макрона.

Більш того, Путіну довелося навіть відповідати на запитання про загибель літака на прес-конференції – правитель, який прекрасно розуміє рівень своєї відповідальності за скоєний злочин, спробував спочатку зробити вигляд, що не знає, про що йде мова. Як, втім, спробував підмінити відповідь на питання про голодування українського в'язня сумління Олега Сенцова власним питанням про затримання в Києві російського пропагандиста.

І в цьому – очевидне протиріччя не в діях Путіна. Путін послідовний. Він цинічний, жорстокий, байдужий до людських життів. А ось Заходу доводиться, з одного боку, засуджувати Путіна – а з іншого намагатися домовитися з цим невблаганним чоловіком.

Читайте також: Малайзийский "Боинг" сбили "Буком" российской бригады – вывод следствия

Захід не може відмовитися від процедури. Його юристи змушені розслідувати знищення літака – рано чи пізно вони оголосять імена винних в цьому злочині і ниточка приведе до Путіна і його найближчого оточення. Його політики не можуть закривати очі на порушення путінським режимом міжнародного права.

Не можна забути ані про Крим, ані про Донбас. І про злочини в Сирії теж не можна забути. Звичайно, є бізнесмени, які хотіли б просто заробляти гроші на Росії. Є виборці, які цікавляться лише власним добробутом – в цьому західний виборець нічим не відрізняється від українського. Але потім по телевізору показують чергову вбиту в Сирії дитину – і все змінюється.

При цьому західні політики все одно продовжують свої спроби домовитися з Путіним. З кожним новим днем ​​свого правління російський президент стає все більш "токсичним" і далеким від розуміння реальності. Але вони все їздять і їздять – то Меркель, то Макрон, то ще хтось. На що вони сподіваються?

На те, що він дуже хоче бути одним з них? Але він вважає себе рівнею хіба що американському президенту, інших зневажає. На те, що він побачить результат санкцій і одумається? Але він бачить тільки ціни на нафту. На те, що він прислухається до своїх виборців? Так виборці, яких обробляє брехливе путінське телебачення, в захваті від Путіна.

Проте ходіння по колу триває. Путін і Макрон знову підтверджують вірність нормандському формату – на тлі обстрілів Донбасу окупантами. Путін і Макрон створюють спільний механізм в Сирії – хоча жоден такий механізм з іншими країнами не заважав російської армії і Асаду займатися винищенням населення.

Читайте також: Аtlantic Сouncil: Россия не может признать свою роль в крушении MH17 без разоблачения секретной войны в Украине

Це не називається політикою. Це – імітація активності.

З Путіним можна буде розмовляти тільки після того, як його країна буде повністю ізольована від світової економіки, його олігархам від Абрамовича до Фрідмана заборонений в'їзд у країни Заходу і користування послугами всіх західних банків, включаючи швейцарські та ізраїльські, а сам Путін разом з найближчими соратниками буде заочно засуджений за знищення малайзійського "Боїнга".

Тільки тоді Трамп, Макрон або Меркель можуть розраховувати, що він їм зателефонує із конструктивними пропозиціями – і то не відразу.

А поки він буде просто дарувати своїм гостям квіти, водити їх до театру і витирати об них ноги. Вони самі сприяють створенню неадекватної картини світу в його голові.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram