У дитинстві я дуже любила потяги. Це був єдиний вид транспорту, де мене не нудило під час довгих подорожей. Я виросла, втім нічого особливо не змінилося. Щоб потрапити з одного куточка України в інший, доводиться викроювати 9, 19, 26, 29 годин життя.

Львів–Маріуполь – 29 годин, Львів–Лисичанськ – 26 годин, Одеса–Маріуполь – 20 годин, Запоріжжя–Львів – 20 годин, Київ–Рахів – 19 годин, Одеса–Ужгород – 19 годин. І найстрашніше – не марнування часу, не холод чи задуха, не спізнення на зустрічі й не розряджені ґаджети. Найстрашніше те, що люди просто не їздять до інших міст.

Нещодавно в нас з'явилася ідея поїхати з Одеси в Ужгород на цвітіння сакур. Але порахувавши, що поїздка триватиме 19 годин, побачивши графік відправлення і приїзду потяга, бажання відпало саме собою. Так, Одеса хоча б має пряме залізничне сполучення з Ужгородом, вважай, пощастило. Цікаво, скільки на таких невдалих туристах втрачає Ужгород щороку?

Читайте також: П’ять транспортних новацій, які потрібні мобільним громадянам

А скільки людей через кляті 18 годин ніколи не побачать Маріуполь із його грецькими мотивами, гіпстерськими кав'ярнями й ні на що не схожими індустріальними пейзажами? Скільки родичів роками не їздять одне до одного в гості? Скільки поважних львів'ян і львів'янок складають своє враження про український схід зі стереотипів і чуток часів пізньої перебудови? Скількох шановних мешканців і мешканок Лисичанська новини налякали "кровожерливими бандерівцями"?

Опитування КМІС минулих років показало: 36% українців ніколи не виїжджали за межі власного регіону. Живі зустрічі, прості людські розмови – найкраще щеплення від стереотипів і непорозумінь. 

Проблема в тому, що пасажирське сполучення для "Укрзалізниці" ніколи не було пріоритетом. Зазвичай оптимальний маршрут дістається вантажним потягам, що возять продукцію великих промислових підприємств. Логістика перевезень пасажирів формується за залишкових принципом.

Саме з цих причин виник проект "Залізничний хаб" на "Нових лідерах", що об’єднає пасажирів, експертів із залізничного сполучення і ПАТ “Укрзалізницю”.

Читайте також: Занзібар нам ближчий за Маріуполь – чому і як це змінити

Хаб працюватиме в декілька етапів:

• на сторінці проекту постійно збиратимуться найбільш проблемні, довгі, незручні маршрути;
• фахівці з роботи залізниці пропонують сценарії оптимізації;
• напрацювання узгоджуються з ПАТ “Укрзалізниця”;
• проект скорочення часу в дорозі втілюється в життя;
• паралельно на сайті варто моніторити якість послуг та обслуговування пасажирів.

Чому я впевнена, що ідея спрацює? Все почалося в січні цього року зі проекту "Потяг на Маріуполь". Дорога між Києвом і Маріуполем займала одним потягом 17 год і другим – 18 год 45 хв. Ініціативна група представила два сценарії, як можна скоротити час у дорозі до 15 год 30 хв і 13 год 30 хв унаслідок зміни маршруту та пришвидшення на деяких ділянках шляху. Автоматично змінювався також графік потяга. Людина могла виїхати ввечері з одного міста, приїхати рано-вранці в інше і встигнути зробити всі свої справи. Після цього розпочалася адвокаційна кампанія, пошук союзників у Маріуполі, Києві й інших містах, підтримка активістів, зустрічі з депутатами та самим міністром транспорту. Спочатку "Укрзалізниця" пішла на скорочення часу в дорозі на годину. І врешті минулого тижня сталося диво – міністр транспорту поставив "Укрзалізниці" завдання: до кінця року скоротити час у дорозі між Києвом і Маріуполем до 12 годин. І "Укрзалізниця" пообіцяла впоратися до кінця 2018-го. 

Інші напрямки так само заслуговують на особливу увагу. Така велика й різноманітна країна як наша, обов'язково мусить мати доступне, швидке залізничне сполучення. Країна скучила за живими розмовами.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram