Ні для кого не новина: цьогорічний саміт Великої сімки закінчився найбільшим провалом за всі 43 роки існування цього неформального об’єднання ключових демократій світу, пише у своєму блозі на "Новому часі" заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков. Адміністрація Дональда Трампа відмовилася підтримати заключне комюніке за результатами роботи саміту. Цей прецедент відкриває не надто оптимістичні перспективи перед світом та Україною.

Претензії Трампа передусім засновані на дефіциті американської торгівлі з Канадою, Японією та ЄС. Про те, як союзники Вашингтона на світовій арені отримують переваги за рахунок США американський президент і розповідав за зачиненими дверима цьогорічного саміту. Втім насправді нинішній очільник США має претензії до чинного ліберального міжнародного порядку як такого.

У липні 2017 року в міністерстві оборони радники Трампа влаштували йому презентацію з метою пояснити президентові основи нинішнього світового порядку, роль США і його користь для американського народу. Кінець-кінцем, після всіх аргументів Джеймса Меттіса й Рекса Тіллерсона президент заявив, що ліберальний міжнародний порядок взагалі не працює. Тож небажання американської делегації включати в заключне комюніке згадку про "міжнародний порядок, заснований на правилах" (саме так інколи ще називають ліберальний міжнародний порядок) може відображати безпосередньо настрої самого Трампа.

Читайте також: Основи західної спільноти під загрозою незворотного пошкодження

Та складається враження, що президент США ставить під сумнів не лише корисність наявного порядку. Останні кроки його адміністрації відразу на кількох напрямках викликають в союзників запитання й розчарування. Йдеться не лише про минулорічний вихід США з Паризької угоди щодо протидії змінам клімату. Рішення визнати Єрусалим столицею Ізраїлю та перенести туди посольство, вийти з ядерної угоди з Іраном, запровадити мита на імпорт сталі й алюмінію із Канади, ЄС і Японії – все це викликало шок серед американських союзників у G7. Після тих рішень останні не знають, як діяти щодо США. В ідеалі Вашингтон мав би спільно з рештою країн Великої сімки вибудувати політику щодо протидії РФ і Китаю. Проте все відбувається точно навпаки. Складається враження, що адміністрація Дональда Трампа перейшла до планомірної політики зі знищення чинного міжнародного порядку, який вони ж самі активно створювали й підтримували з 1945 року. Канадський саміт – лише черговий доказ цього курсу.

Невизначеність бачення США та хитка трансатлантична єдність ставить Україну в іще важчі умови формування й реалізації зовнішньої політики. На міжнародній арені офіційний Київ і без того змушений виходити з відносної слабкості країни та постійної загрози з боку РФ, яка в найближчому майбутньому не зникне. Тепер до цього переліку умов додається також невизначеність щодо політики колективного Заходу. І це питання стосується далеко не лише збереження єдності щодо санкцій відносно РФ чи зміцнення обороноздатності та збільшення присутності НАТО в регіоні Центрально-Східної Європи. Торговельні суперечності між США з одного боку та Канадою, Японією і ЄС із іншого можуть перерости в повноцінну торговельну війну, яка втягне світ у нову рецесію. Про це ж попереджає і Світовий банк.

Перебуваючи в ситуації перманентної війни із РФ, Україні не вистачало лише опинитися в умовах скорочення світової економіки. При рості ВВП в 2018 році на рівні 3%, сировинному характері економіки та борговому навантаженні в 72% від ВВП Україна ризикує швидко відчути на собі весь негатив світової рецесії.

Читайте також: Журналіст: Конфлікт Заходу для нас – не тільки випробування, але й шанс

Напередодні канадського саміту Трамп також шокував світ заявами про необхідність повернення РФ до складу G7. Союзники відразу розкритикували цю позицію. Окремі експерти побачили в цьому банальну спробу американського президента вивести канадців і європейців із рівноваги на тлі торговельних перепалок. Та за бажання в заявах Трампа можна розгледіти спроби повернутися до виконання обіцянки 2016 року, а саме спробувати нормалізувати відносини з РФ.

І про це не слід забувати. Адже всі останні суперечливі рішення – щодо торгівлі, Ізраїлю та Ірану – також були в числі передвиборчих обіцянок 45-го американського президента. Звісно, у питаннях політики щодо РФ адміністрація Трампа обмежена положеннями Акту протидії супротивникам США через санкції (CAATSA). Цей закон позбавляє очільника Білого дому можливості знімати санкції з РФ за агресію проти України без згоди Конгресу.

Та після результатів канадського саміту слід бути готовими до того, що міжнародне середовище може стати ще більш несприятливим для нас.  Як у політиці, так і економіці. І тоді, як не крути, а офіційний Київ буде змушений покладатись лише на себе.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram