Про "дічь".

Останні дні зустрічаю пости про "в странє война, а оні устраівают гєйпрайди", "а как жє традіціонниє цєнності", "пропаганда підарства".

Чому саме ти дивуєшся? Щоразу кажу я собі.

Читайте також: Дискусія із змієм, або Роздуми про гомосексуалізм

Серед моїх знайомих-геїв – політолог, добрий десяток журналістів, кілька операторів, чиновники, ведучі, менеджери, юристи.

Ці люди працюють, платять податки, допомагають іншим, приносять користь.

Я ні в якому разі не ідеалізую геїв, але серед них є міцні родини, я бачу відповідальність один за одного.

Зазвичай, антигейські пости пишуть люди, які ніколи не бачили геїв, які ніяким чином не постраждали від геїв, але мають великий іраціональний страх.

Це як в тому фільмі, де боялися циган, яких ніколи не бачили.

Але

Ай хев е дрім. Не для себе. Заради свободи людей і поваги до їхніх прав.

Читайте також: Ні гейпараду в Києві: 10 причин

Я думаю про те, що колись чорний колір шкіри робив людину рабом, а тепер не заважає стати президентом чи принцесою.

Я знаю, що все коли-небудь зміниться. Бо ми вже змінилися.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram