Я дуже люблю Україну, а Київ особливо, однак до тієї ж Польщі та Варшави нас все ж таки щось відрізняє.

Це наше жлобське ставлення до вагомих речей. Ось Поділ, історичний центр столиці, багато років активісти змагались, щоб він став пішохідним. Нарешті вийшло, але замість того, щоб надати людям можливість насолоджуватись Києвом там зробили Бердянськ у курортний сезон.

Колесо огляду, мафи з шашликами та напоями – центр міста з 1500-річною історією. У Варшаві також звичайно торгують своїми кебабами, але не в мафах, які йдуть через метр.

Читайте також: Що перешкоджає створенню музею на Поштовій площі в Києві

Теж саме з музеєм на Поштовий. Знайшли вулицю, якій 1000 років, замість того, щоб створити там якійсь культурний центр, проводити екскурсії, закликати туристів там зроблять Торговий Центр. Звичайно, що на шмотках, басейнах та їжі можна заробити більше грошей ніж на музеї, але що з того виграє наше суспільство?

Тому жлобство у нас перемагає культуру. І тут не треба кричати, що культура не прибуткова, бо дійсно культура не прибуткова.

Вона не де у світі не заробляє гроші, тому суспільство та держава спонсорує її грошима платників податків. Це потрібно, щоб люди не були жлобами, та не їхали з відкритими очима по закордонах дивуючись, чому у них краще ніж у нас виходить бути нормальними людьми.

Читайте також: Кто виноват, что Украина всё больше превращается в страну победившего быдла?

Бо для того, щоб з іншими бути на одному рівні цей рівень треба створювати та відповідати йому. А у нас все, як завжди.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram