Наявність низької правової культури українського суспільства і відкритий правовий нігілізм з боку влади можуть призвести до втрати державного ладу й існування права як критично важливої умови існування українського народу

Останнім часом правники і політики все частіше обговорюють необхідність прийняття нової Конституції у зв’язку з тим, що зміни, внесені до неї у 2004, 2010, 2014 роках, у той сумнівний спосіб, який вони приймалися, авторитету їй не додають. Цього робити не можна. Конституція – це соціальний контракт, що укладається між суспільством і владою про те, як повинна бути організована влада в країні та як мають здійснюватися її повноваження, щоби захистити права людини.

Читайте також: Сезон відкритих списків: чи внесе осінь ясність у схему виборів?

Конституція відображає ідентичність українського народу, яка полягає у його прагненні до власної державності, обмеженні повноважень державної влади, снуванні дієвого самоврядування та громадянського суспільства, а також визнанні людини як найвищої соціальної цінності. Чого вартує тільки згадка про Бога у преамбулі, а також державний символ у вигляді тисячолітнього тризуба Володимира, що надають смислового духовного значення нашій суспільній і державній думці загалом.

І хоча Конституція поза будь-якою ідеологією, вона сама як Слово в початковому біблійному розумінні символізує сутність української нації зі своєю самобутністю, в якій людина є центром класичного соціального контракту між суспільством і владою. Тож якщо ідеться про прийняття нової Конституції, то постає питання, чи готові ми до зміни нашої сутності й самоусвідомлення.

Процедура прийняття нового Основоположного Закону взагалі не передбачена у чинній Конституції, яка уповноважує парламент тільки на внесення змін, але не на відміну. Наявність низької правової культури українського суспільства і відкритий правовий нігілізм з боку влади можуть призвести до втрати державного ладу й існування права як критично важливої умови існування українського народу.

Та це не означає, що у разі потреби змінити соціальний контракт суспільство не повинно розглядати можливості внесення до нього змін. Насамперед ідеться про розширення переліку конституційних прав громадян або вирішення питання, чи потрібна нам парламентсько-президентська чи суто парламентська форма правління. Так чи ні, для цих змін не потрібно приймати нову Конституцію. Правова культура і відповідальність влади перед народом полягає в підготовці суспільства до прийняття зваженого рішення – потрібно пояснювати, в чому різниця між формами правління і які переваги в обох випадках отримають люди, щоб бути готовими до внесення цих змін.

Конституція України має еволюціонувати, як це відбувається в інших цивілізованих демократіях. Як зазначила Юлія Кириченко, член правління Центру політико-правових реформ, саме внесення змін, а не прийняття нової Конституції є нормою у процесі здійснення державної влади. У такий спосіб основоположний Закон гарантує збереження правонаступництва державного ладу, унеможливлюючи самогубство демократії. Інакше політика отримає перевагу над правом і  буде скасоване вирішальне значення, яке робить Конституцію незмінною для суспільства, – забезпечення свободи і стабільності.

Читайте також: Дацюк: Основним суб'єктом процесу Конституанти має стати інтелектуал на позиції громади

У світі, що змінюється, Конституційний Суд України офіційно може закріпити нові явища, трактувати існуючі норми й наповнювати новим смислом положення Конституції, які відображатимуть нашу ідентичність і відповідатимуть потребам сьогодення, що допомагає головному документу країни залишатися "живим правом". Зокрема, в нещодавніх рішеннях Суд розтлумачив поняття гідності людини та права на соціальний захист.  

Сама по собі нова Конституція в сучасних українських умовах не додасть їй авторитету, адже останній створюють сильні демократичні інститути влади і судова система, головним обов’язком яких є утвердження та забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Щоби Конституція стала "біблією правопорядку", державі краще спрямувати зусилля на побудову демократичних інститутів влади і формування до них довіри.

Тому соціальний контракт буде легітимним до того часу, поки він захищатиме права людини і задовольнятиме потреби суспільства. В цьому контексті важливо підняти рівень конституційної обізнаності суспільства і влади, на практиці втілювати положення Конституції та пильнувати, щоби вона не залишалися річчю в собі, а служила захисту прав, законних інтересів і гідності людини.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram