MENU

Диктатора досить обрати лише одного разу

1242 0

Андрес Мануель Лопес Обрадор

Новим президентом Мексики стане колишній мер Мехіко Андрес Мануель Лопес Обрадор, якого прихильники називають просто Амло – за першими літерами імені та прізвища. Лопес Обрадор намагався стати президентом кілька разів, але програвав кандидатам від системних політичних сил. Але зараз він задовго до виборів вважався їхнім фаворитом і набрав більш як 50% голосів виборців.

У Мексиці починається нова епоха.

Деякі спостерігачі пояснюють успіх Лопеса Обрадора корупцією, бідністю та безпрецедентною хвилею насильства в країні. Але це – занадто прості пояснення. Корупція, бідність і насильство були головними мексиканськими проблемами й раніше. Що не заважало мексиканським виборцям сподіватися на те, що ці проблеми будуть вирішені традиційними політичними партіями. Більш того, протягом усього ХХ століття Мексикою взагалі правила одна партія, кандидат від якої серед аутсайдерів нинішньої передвиборної гонки. Тоді змінюваність влади забезпечувалася інтригами та конфліктами всередині самої правлячої партії. А президентів від різних партій мексиканці обирають тільки останні два десятиліття – тобто майже як у нас.

Читайте також: Трампова гра проти правил

Головна причина успіху Лопеса Обрадора – не корупція і бідність, а Трамп. Простих мексиканців не могла не дратувати та обережність і ввічливість, з якою відповідав на випади американського лідера чинний президент Енріке Пенья Нето. Але Нето – професійний політик, він розумів, якими важливими є для Мексики добрі відносини із США.

Лопес Обрадор не обтяжував себе умовностями. Він обіцяв поставити на місце американського президента. Вів компанію, як сам Трамп – із презирством до державних інституцій, журналістів, фактів, самої демократії. І переміг. І тепер може стати проблемою для самого Трампа – тому що не зрозуміло, що може зробити американський президент, якщо сусідня країна стане генератором нестабільності, а її очільник – провідником і захисником цієї нестабільності. Тут вже ніяка стіна не допоможе.

Звичайно, Трамп у злиденній країні – зовсім не те ж саме, що Трамп у багатій державі. Трамп у країні, яка ще не зрозуміла, що таке демократія, – зовсім не те ж саме, що Трамп у державі з розвиненими інституціями. Правління Лопеса Обрадора може виявитися катастрофою і для мексиканської економіки, і для мексиканської демократії. І прикладів такого розвитку подій – безліч. Згадаймо Уго Чавеса, Володимира Путіна або Віктора Януковича.

Читайте також: Якби не Революція гідності: венесуельський сценарій переобрання Януковича

Від Януковича українців врятувало те, що він був антинаціональним президентом, який не захотів захищати країну від поглинання Москвою. І до того ж столиця цієї країни – місто з розвиненою національною свідомістю. Уявімо собі на мить, що Янукович – за всіх своїх інших бандитських вартостей – був би захисником українських національних інтересів на міжнародній арені. Або що столиця України – не Київ, а Донецьк. І ми швидко зрозуміємо, що досі жили б за диктатури Януковича. І ніякий народ, ніякі олігархи нічого б не зробили.

У країні з нерозвиненими державними інститутами й деморалізованим населенням диктатора досить обрати президентом тільки один раз. Все інше він зробить сам.

Якщо українці ще в це не вірять – вже 2019 року вони можуть у цьому переконатися.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Віталій ПОРТНИКОВ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини