Погодьтеся, в епоху інформаційних технологій ці слова повинні мати неабияке значення і ставати своєрідним кредо у вихованні дітей.

Ми хочемо, щоб наші діти виросли розумними, незалежними, впевненими в собі індивідуалістами, щоб вони не стали частиною сірої маси, де кожен думає однаково і говорить те, що від нього хочуть почути.

Врешті-решт, всі бачать своїх дітей особливими, відмінними від більшості "звичайних" дітей, то як же так виходить, що такі "не такі" діти стають такими "звичайними" дорослими? Напевно щось таки було упущено?

Читайте також: Поради батькам: як виявити, що дитина стала жертвою булінгу

Можливо, ви з цим не погодитесь (всі вважають себе ідеальними батьками, ніхто ж не бажає власній дитині поганого), однак більшість людей виховують своїх дітей неправильно, а точніше упускають деякі дуже важливі деталі. Критичне мислення. Коли саме батьки починають закладати його підвалини в свідомості дитини, і чи починають взагалі?

Гляньмо ще раз на слова видатного коміка. Так, ми вчимо дітей читати, писати, рахувати, знаходимо їм репетиторів ще ледь не в дитячому садку, вчимо їх іноземним мовам, коли вони ще навіть рідної добре не знають, відправляємо до спеціальних шкіл, на гуртки, в секції, одним словом, все що завгодно, лиш би дитина не била байдиків.

За цим всім стоять дуже хороші наміри, ми хочемо, щоб дитина була розумною, освіченою, намагаємося закласти цим фундамент її успіху в майбутньому.

Та, заповнюючи голову нашого чада знаннями, ми забуваємо навчити дітей оперувати цими знаннями, а також – що важливо – навчити їх сумніватися в вивченому, ставити питання, шукати власні шляхи та творити власні теорії в тих чи інших питаннях.

Насправді, невеликий проблиск сумніву в чиємусь допитливому розумі може змінити світ чи переписати історію. Якби люди не піддавали сумніву "істини", яким їх навчали, ми б досі вірили, що Земля плоска, Сонце обертається навколо неї, а небо – твердь.

Всі ж бо знаємо, що прогресом рухають мрійники та скептики, ті, хто здатен уявляти "неможливе", і ті, хто ставить під сумнів "істину".

Замість того, щоб навчити дитину самостійно відрізняти хороше від поганого, ми просто диктуємо їй що робити й не робити, чого можна, а чого ні, і, зазвичай, абсолютно не аргументуючи ці рішення.

Повірте, "тому що я так сказав/ла!" – аж ніяк не аргумент, навпаки, це підриває авторитет батьків в очах дитини та навіть породжує конфлікти. Вимагаючи щось, або забороняючи, ви повинні називати адекватні причини, щоб ваше чадо саме зрозуміло, чому так, а не інакше.

Живучи під натиском безперервного необмеженого потоку різної інформації, дуже важливо вміти її фільтрувати, тому навички критичного мислення тут дуже важливі.

Зараз батьки дуже хвилюються щодо того, що інформаційне середовище псує дітей, робить їх агресивними, неврівноваженими чи асоціальними.

Ми вже насправді маємо уявлення про те, які саме негативні впливи чигають на дітей та підлітків в Інтернет-просторах (яскравими прикладами можна назвати «Синій кит» та групи з завуальованою чи відвертою пропагандою депресії, анорексії чи інших розладів).

Всі ми знаємо, що юні інтернет-користувачі можуть бути вразливими до такого контенту та потрапляти під його негативний вплив. Але чомусь більшість батьків вирішили, що просто заборонивши дитині користуватися інтернетом, чи контролюючи її активність в мережі, ви вирішите проблему. Ні.

Згадайте себе підлітками, всі діти підсвідомо тягнуться до того, чого не можна, заборонений плід найсолодший, а також, враховуючи, що доступ до мережі зараз практично необмежений, то ваші заборони, фактично, лиш збільшують інтерес.

Насправді лиш одиниці – свідомі батьки – розуміють, як саме потрібно чинити в таких ситуаціях, бо знають, наскільки ефективнішим буде, якщо навчити дитину дивитися на все критично і з погляду здорового глузду.

Деякі помилково вважають, що діти та підлітки ще не здатні самостійно фільтрувати потік мережевої інформації, тому потрібно за них вирішувати що зле, а що добре, але це не так, більшість юних інтернет-користувачів, представників покоління Z, тобто тих, хто, фактично, виріс з телефоном в руках, важко здивувати чимось з мережі, тому перед батьками стоїть не таке вже й складне завдання – навчити їх сумніватися і перевіряти інформацію.

І не треба сподіватись, що поки дитина виросте воно саме якось звідкись візьметься. Ні. Таке трапляється дуже рідко. Саме батьки повинні бути першими, хто навчить свідомому сприйняттю світу.

Насправді, здатність до критичного мислення ви можете сформувати в дітей під впливом різноманітних сімейно-побутових "дрібничок", таких як:

– Власний приклад

Станьте еталоном раціоналізму, впевненості та здорового глузду. Ви навіть не уявляєте, яке сильне враження залишають образи батьків у свідомості дитини.

Малюки завжди намагаються наслідувати старших, і те саме продовжується й надалі. Якщо підліток бачить поруч сильну особистість, людину, яка завжди керується власною думкою, ставить запитання, сперечаєтся, відстоює власні переконання і підтверджує свої слова фактами чи діями – він навряд чи шукатиме собі будь-який інший «ідеал».

– Розмовляйте

Вічно занадто зайняті. Намагаючись дати своїм дітям все необхідне і навіть більше, ми забуваємо про найнеобхідніше. Кажуть, що діти віддаляються від батьків і занурюються в віртуальний світ, але може правда ще й в тому, що батьки віддалились від дітей, занурившись у свої проблеми? Недооцінюючи важливість спілкування, ми дуже багато втрачаємо.

Знайдіть час на те, щоб взнати свою дитину, виділіть трохи часу на серйозно-несерйозні розмови, поділіться досвідом, розкажіть трохи про світ, розкажіть як справлятися з життєвими труднощами, підтримайте, зрозумійте, знайдіть спільні інтереси, дізнайтесь які проблеми в вашого чада, обговоріть їх, придумайте рішення разом, дайте зрозуміти, що думка дитини значуща і вона має вплив у вашій сім’ї, можливо ви не бачите зв’язку цього пункту з самим поняттям критичного мислення, однак він має великий вплив на формування особистості та усвідомлення свого значення в сім’ї та суспільстві.

– Сперечайтесь

Найскладніший пункт для батьків, бо несе в собі ризик підірвати власний авторитет. Діти не часто бувають згодні з тими чи іншими рішеннями батьків, і замість того, щоб підкріпити свої вимоги аргументами, чи спробувати переконати в раціональності рішення, ви обираєте найгірший з варіантів.

Хапаєтесь за фрази типу: "Тому що я так сказав/ла!», "Поки ти живеш в моєму домі/поки тобі немає 18, ти робитимеш те, що тобі скажуть". 

Величезна помилка, це лише поглиблює прірву у відносинах. Влаштуйте суперечку і сперечайтесь доки не виявиться, хто ж був неправий. Це буде як мінімум справедливо!

Не намагайтесь нав’язувати свої погляди, кожен живе своїм життям і власним розумом, не вважайте, що ваші уявлення про світ є правильними тільки тому, що ви старші, цілком можливо, що ви просто закостенілий консерватор, а ваші діти дивляться на світ геть іншими очима.

Обговоріть свої розбіжності в поглядах, навіть дебати влаштуйте, якщо забажаєте, це стане цікавим досвідом як для батьків, так і для дітей, і можливо змусить вас переглянути і скоригувати власні системи цінностей, а дітей навчить відстоювати свою точку зору і доводити її.

На жаль, багато дорослих людей самі не є достатньо свідомими та легко піддаються впливам, тому, якщо ви один з таких людей, вам потрібно почати працювати над собою, переглянути свої погляди і систему цінностей. Ви ж не можете навчити когось тому, на що самі не здатні.

Читайте також: 8-річний хлопець навчатиметься в університеті

Станьте такими, якими хочете бачити власних дітей, бо вони – це проекція нас самих, точніше того, що вони бачать в нас кожен день! Змінившись самим ви здатні змінити долю своїх дітей, а вони вже змінять цей світ.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram