Ковбасна українофобія в Ізраїлі: перша кров
Звинувачення українців в антисемітизмі – це один із стовпів кремлівської пропаганди, який активно використовувався ще за часи Совьєтьського Союза. Але останім часом в Ізраїлі набирає обертів протилежна тенденція – ковбасна українофобія, яку вихідці із СРСР привезли із собою в Державу Ізраїля.
Причин сплеску українофобії дві:
1) Російсько-українська війна заставила багатьох російськомовних ізраїльтян звернути свою увагу до України, про яку вони майже не згадували з початку 90-х. І через те, що у них в голові залишились совьєтьські стереотипи про тупих хохлів, зрадників, вбивць та які активно тиражувались в совьєтьських книжках та кінострічках, а також через те, що вони дивляться переважно російські канали, вони стали разом із свинособаками ненавидіти українців.
Взагалі, людина, яка переїхала в Ізраїль відразу із СРСР, та не була там хоча б прихованим дисидентом – це, як правило, дуже жалюгидне видовище. Вона не мала жодного досвіду життя в капіталістичному середовищі, розпад СРСР був для неї трегедією всього життя та втратою соціального статусу. Тому ці люди ненавидять все навколо. Вони ненавиділі Ізраїль, коли в нього приїхали (а деяки ненавидять і сьогодні), ненавидять ЛГБТ, веганів, арабів, всі народи СРСР окрім руського. Це реально відро із лайном, яке розплескує це лайно на оточуючих.
І тому, коли у 2014 році вони отримали офіційну причину ненавидіти хохлів, вони стали це робити із насолодою.
2) Друга причина пов'яана із першою. Після того, як алкоголики та простітутки віджали Крим (Qirim tatar vatan!) та вписались за терористів на сході України, в Ізраїль почало їхати багато українців, які, користуючись слабкимі місцями у ізраїльському міграційному законодавстві, подавали на статус біженця, та поки держава розглядала прохання, могли офіційно працювати. А деякі залишались працювати нелегально. Це дійсно величезна проблема, у якій винуваті всі сторони. Нечистоплотні українці, яким місце в ДНР або Раші, а не в цивілізованному світі, порушують законодавство. Багато ізраїльських адвокатів, фірм-посередників та працедавців отримують грощі із нелегальних схем. Поліція всередині країни не робить нічого для викриття цих схем. А все навантаження лягає на працівників аеропорту імені Бен-Гуріона, які намагаються відсіяти потенційних нелегалів ще в аеропорту. Через це страждають безвинні люди, яких часто-густо не пускають в країну.
Читайте також: Не Україною єдиною: про виборчу дискримінацію ромів у Франції
Звичайно, що в таких умовах невдахи, які ненавидять все навколо, активізували українофобські настрої.
Якщо зайти на будь-який ізраїльський російськомовний сайт та прочитати коментарі до новин, що пов'язані із Україною та українцями, можна знайти багато расистських дописів.
Таких коментарів можна знайти вагон. І майже всі вони видають тупі совьєтьскі стереотипи. Наприклад, у новинах про зону вільної торгівлі між Ізраїлем та Україною обов'язково згадують сало та повій. Ну що взяти з совьєтьских дебілів? Іх і так Б-г покарав, а особливо у 1991 коли Великі Бєловєжські домовленності залишили цих дебілів із голою дупою та психічними травмами. І я особисто радий тому, що життя з ними там поступило. Тому що із такими расістами так і треба)) Правильно Михайло Сергійович сдав всі інтересі СРСР. Велика людина! До 120 йому!
Останнім часом рівень українофобії вже переходить межу. Спочатку у ЗМІ були опубліковані расистьскі слова заступника голови міста Бат-Ям. "Я вижу в своем городе группы кавказцев, одетых вовсе не для тяжелой работы. Подобные группы наблюдаются и с Украины. Грузины и украинцы бродят здесь под видом туристов. Чем они занимаются — это вопрос для полиции".
А вчора пролилась перша кров. Російськомовний ізраїльтянин Влад Мєлікян побив у ізраїльскому кафе двох українців та написав з цього приводу расистський допис у мережі Фейсбук, де розказав про "щирых украинцев,со своими бабами" та "отвратительный западный акцент".
Допис з'явився на сторінці ізраїльського громадського діяча члена суспільної організації "Наше право" Влада Мєлікяна 13 липня приблизно о п'ятій вчора.
За його словами він зайшов у кафе поїсти шаурму. За його столиком закінчились серветки, і він вирішив взяти їх у (цитата) "десятка-полтора щирых украинцев,со своими бабами (или чужими),в той же шварме заливавших себя пивом". Після того, як один із українців попросив поставите серветницю на місце він завдав удара в обличче. Після того, як за побитого вступився його приятель, Мєлікян з його ж слів завдав "хуг в челюсть".
Завершив свій допис Мєлікян закликом "начинать наводить порядок у себя дома."
Повний текст допису Мєлікяна
"Рассудите, друзья,может я не прав?Камень на душе остался.
Вчера вечером решил я скушать шварму.День выдался нервный,на взводе.Списав это на усталость,жару и голод,выперся я к тахане мерказит,напротив.Получил свою лафу и сел кушать.В окружении десятка-полтора щирых украинцев,со своими бабами (или чужими),в той же шварме заливавших себя пивом.Закончив есть я поискал глазами салфетки и увидел их только за теми столиками,где сидели гости нашей страны. Я встал,подошёл и взял пару штук из железной подставки, предварительно спросив у ближайшего золотозубого авторитета,если он не против.Услышав в ответ отвратительный западный акцент во фразе "нам самим нужны,поставь на место",я не сдержался и поставил эту подставочку для салфеток прям по бороде товарищу Николаю.После чего он начал капать кровью и убежал.Но нашелся второй герой,который решил восстановить справедливость и кинуться на меня со словами "мы тоже такие же люди".С ним вообще оказалось легко договориться,хуг в челюсть быстро расставил точки.
Далее последовала лекция их (или не их) женщинам,которые жрали мороженое,капая им на мясо,и запивали это пивом,пытаясь убедить меня,что мы все одинаковые люди.С ненормативной лексикой и на повышенных тонах.Ибо не равны мне мрази,которые бухие сидят в Израиле и жрут мороженое,которое их дети,брошенные там, никогда не увидят.И вообще,братцы,пора уже начинать наводить порядок у себя дома.Наше молчание и "понимание" ведёт только к росту их наглости и хамства.Может хватит?
Читайте також: "Не всі, хто говорить російською, – вороги. Як і не всі, хто говорить українською – друзі", – журналістка
P.S. того,кто первый выхватил по бороде,жалко.Он всего лишь держал свою золотозубую масть.Не на того напал."
Допис знаходився за адресою https://www.facebook.com/vlad.melikyan/posts/18554... Зараз він видалений, але залишився скріншот.
Проблема набирає обертів, і треба звернути на нєї увагу, бо в той час коли нормальні українці та ізраїльтяни будують дружні відносити, ковбасні совки зі своїми гівняними стереотипами в голові заважають це робити.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки