Портрет Івана Мазепи. Осип Курилас, 1909 рік

"Більше двох століть щороку в першу неділю великоднього посту в усіх церквах Російської імперії з амвона проклинали гетьмана Мазепу, проголошували йому анафему. У радянські часи його ім'я згадувалося тільки з лайливими епітетами, образ його змальовувався суто чорною фарбою. Подавалися лише скупі, тенденційно підібрані або навіть сфальсифіковані факти його життя й діяльності. І в період так званої "відлиги", коли почалося розкриття деяких фактів історичної правди, Іван Мазепа все одно залишався з тавром зрадника. Це тривало й у наступні десятиріччя", – писала Олена Апанович.

Читайте також: Україна як пустеля: звільнитися від орієнталістського міфу

Погруддя Мазепі в селі Мазепинцях, де гетьман народився

І хоч анафему московської церкви із Івана Степановича не було знято, але 24 липня 1991-го, рівно 27 років тому, в Батурині урочисто відкрили пам'ятну плиту гетьманові Івану Мазепі.

Читайте також: 364 роки Березневим статтям: ніякого єднання України з Росією не було

За місяць до незалежності українці роздавали саморобні листівки, у яких від руки переписано вірш гетьмана Мазепи:

Ей, братица, пора знати,
Ліпше було не родитись,
Аніж в таких бідах жити.
Самопали набувайте,
Острих шабель добувайте,
А за волю, хоч умріте,
І вольності бороніте.
Нехай вічна буде слава –
Же през шаблю маєм права!

Тоді ми знали цей заборонений вірш, сьогодні безсмертні слова Мазепи написано на 10 гривнях, але хто їх знає…

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram