Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 2 серпня

Автокефалія є найважливішим чинником формування модерної української нації – Пекар

Українська історія, мова й культура сильно травмовані імперіями й від цих травм іще не відновилися. Модерні нації формуються таким чином, що люди, які живуть на певних розлогих теренах, починають уявляти себе однією нацією (Сергій Плохій у книзі "Брама Європи" чудово описав цей процес; хто не читав, читайте обов'язково). Але модерні нації творяться здебільшого з людей із домодерним мисленням. І тут релігія відіграє дуже важливу роль. Релігія свого часу була найважливішим фактором формування української окремішності від поляків. Сьогодні для таких самих людей (нащадків) вона грає важливу роль формування української окремішності від Москви.

Вдалося скласти фоторобот нападника на Катерину Гандзюк. ФОТО

Не секрет, що ми, журналісти, активісти, юристи, ведемо власне розслідування у справі нападу на Катерину Гандзюк. Зараз ми збираємо, аналізуємо, вивчаємо та фільтруємо всю наявну інформацію. І ми просимо вашої допомоги. Нам вдалося скласти фоторобот. Роздивіться його уважно, будь ласка. Можливо, вам вдасться впізнати когось. Цей чоловік щонайменше декілька днів відвідував четвертий Таврійський мікрорайон. Можливо, бував у міськраді й поблизу неї. Але він може бути мешканцем будь якого населеного пункту України. Друзі Катерини вирішили, що за інформацію, яка допоможе знайти нападника, буде виплачена винагорода 100 000 гривень.

Окупований Крим перетворюється на російську колонію

Навіть проросійськи налаштовані кримчани починають розуміти, що півострів стає колонією новітньої Російської імперії. Проте чи веде це до масових акцій протесту, до обстоювання своїх прав, зрештою, до боротьби за те, щоб повернути ті вигоди, які існували "за України"? Ні чи майже ні. А ті протести, які все ж відбуваються, ґрунтуються на переконанні, що, мовляв, "Путін хороший, чиновники погані". Це зайвий доказ того, що Крим таки колонія: жителі колоній дивляться на себе очима колонізатора й оцінюють своє життя, виходячи з інтересів метрополії. Втім, як засвідчує історія, таке відбувається тільки до певної межі.

Новоград гібридний: батьківщина Лесі Українки має бути гідною своєї поетки

Танки совкові треба всі познімати, як і гармати – усе це слава російської зброї й російської імперії. А Новоград узагалі варто перейменувати на Звягель. Ще й досі саме це місто є першим перед Рівним, у якому починає домінувати російська мова. Навіть у маршрутці це відчувається. Батьківщина Лесі Українки має бути гідною своєї поетки, швидше проходити процеси дерусифікації та десовєтизації. У місті є бібліотека, де міститься культурний центр із такою гарною назвою "Мистецьке сузір'я Звягеля". А Случ який поетичний! І тут на тобі – танк "Безпощадний". Жах!

Донбаський "Комінтерн": новий путінський "інтернаціонал"

Це і є новий путінський "інтернаціонал" потенційних диверсантів із бойовим досвідом. У минулому європейці не раз дивувалися метаморфозам комуністів і фашистів. Вчора – добропорядний бюргер й активіст, сьогодні – штурмовик і вбивця. Вчора – партія, сьогодні – армія. Щось схоже може в будь-якої миті статися і з путінськими "добровольцями" та прихильниками, які не гребують нічим у боротьбі за владу у західних країнах, сприяють російській пропаганді й не тільки заперечують злочини Кремля, а й беруть участь у їхньому вчиненні.

Російська жага до поваги: чи можна втамувати її інакше, ніж кров'ю?

Сам концепт поваги в країні – неабияка дивина, оскільки сучасна Росія сприймає своє постання радше із приниження, ніж із вивільнення. Найбільшим досягненням Володимира Путіна від 1999 року є пропагування хвилі національного відродження, що базується на значних прибутках від експорту енергоресурсів, цинічних політичних маніпуляціях і щоразу більших дозах ксенофобії. Тепер 1990-ті (які дали не тільки багатство й владу Путінові, а й інтегрували демократичну Росію до цивілізованої світової спільноти) відкидаються та розглядаються як приниження внаслідок економічної, політичної та стратегічної катастрофи розпаду СРСР.

Чому український фільм "Чорний козак" точно запам'ятається глядачеві

Сходив на допрем'єрний показ фільму "Чорний козак" режисера Владислава Чабанюка. Мушу визнати – був приємно вражений. Все значно краще, ніж можна було подумати, враховуючи, що фільм знімали без гонорарів і майже без грошей, якщо поділити їх на обсяг вкладених зусиль (через брак коштів зйомки тривали 10 років!)  Фільм знято народною кіностудією "Мальва" та громадською ініціативою "Толока Легедзине". Восени фільм вийде на екран, практично одночасно із другою великою прем'єрою осені – фільмом "Король Данило" Тараса Химича. Що цікаво, обидві стрічки вийшли без копійки державних коштів. 

Світлина Богдана Гдаля

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram