Хочу розповісти унікальну історію, яка відбувається між США і Туреччиною

Ситуація, яка могла б стати анекдотичною, але насправді її наслідки надзвичайно серйозні. Після невдалого перевороту 2016 року Туреччина затримала американця Ендрю Брансона – проповідника, євангеліста, який їздив до Туреччини і там намагався поширювати християнство. Розповсюджувачів християнства в Туреччині сприймають вкрай негативно: країна – ісламська. Партія нинішнього президента Туреччини Ердогана, партія, що по суті, є ісламістською: у неї союзники – націоналісти та ісламісти, та й у владі – такі ж. А цей Ендрю Брансон поширював християнство. Це все одно що приїхати до Львова і почати там агітувати за якусь "Малоросію": в цілому, надзвичайно негативний фідбек отримаєш. Найімовірніше, взагалі по голові отримаєш, а заодно й посадять.

Але цей Брансон нічого не злякався, пішов агітувати за прийняття християнства турками: турки спочатку терпіли його – американець, союзник, що з ним робити? Але потім все-таки приписали йому участь в цьому перевороті і посадили. Хоча я надзвичайно сумніваюся, що він хоч якось був причетний до цього перевороту. Таке могло б зійти з рук за часів Обами, який атеїст, хоч він, звичайно, і говорив, що віруючий. А ось Трамп – за євангелістів, весь з себе "релігійний". Дуже сумніваюся, що він вірить у бога, але, припустимо, вірить: як мінімум, йому треба робити вигляд, що в Бога він не просто вірить, а готовий захищати свободу віросповідання, адже він – республіканець. Трамп став горою на захист цього нещасного Ендрю Брансона, вимагає від турків звільнити його негайно. Турки його звільняти не хочуть: щоб іншим неповадно було. Та й Ердоган вважає себе султаном, який може спокійно розпоряджатися життями інших людей. Чому це він просто так буде якогось поганого американця звільняти? Тим більше, у нього була зовсім інша ідея щодо Брансона – він хотів поміняти його на турецького проповідника Фетхуллаха Ґюлена: він вважається турецьким Троцьким – найзапеклішим ворогом турецького режиму, який окопався і сидить в американському штаті Пенсільванії, і американці його не видають.

Думаю, сам Трамп не очікував, який ефект викличуть турецькі санкції

Я припускаю, що Ердоган абсолютно спокійно брав у заручники цього Брансона, щоб поміняти його на Ґюлена. Але американці Ґюлена не видають, тому він вирішив, що і Брансона теж видавати не буде. І тут Трамп почав вимагати – мабуть, під впливом своїх друзів євангелістів, – щоб цього Брансона звільнили. І, за традицією його прийняття рішень, Трамп зльоту взяв і ввів санкції проти Туреччини: якісь позамежні мита на імпорт турецької сталі та алюмінію. Щодо алюмінію, не впевнений, чи експортувала Туреччина його до США, але сталь – точно так, причому на кілька мільярдів доларів: по якихось турецьких сталеливарних підприємствах ці санкції могли вдарити. Плюс Трамп пообіцяв, що якщо пастора Брансона не звільнять, то тиск, зокрема санкціями, на Туреччину буде продовжено.

Думаю, сам Трамп не очікував, який ефект викличуть ці санкції. Туреччина, при всій повазі до цієї країни, не так уже й відома своїм експортом сталі на світові ринки: ну, одяг, взуття, туризм, помідори. Але сталь - ви серйозно? А, виявилося, що ці санкції проти турецької сталі були останньою краплею для турецької економіки, яка в останні місяці трималася, по суті, на чесному слові. Справа в тому, що Ердоган набрав величезну кількість кредитів на розвиток економіки, на будівництво величезних, гігантських мега-проектів: турецька економіка вбирала в себе величезну кількість позикових грошей, але поки що нічого не видавала у відповідь, і не дуже ефективно ці позикові гроші витрачалися всередині самої Туреччини. Відповідно, турецькій економіці потрібен був лише якийсь поштовх, перш ніж вона посиплеться через брак грошей. І таким поштовхом стали санкції Трампа. Вони взагалі були б не страшні, якби в турецькій економіці все було б нормально. Місцева валюта ліра почала падати.

Читайте також: Економічна війна: Туреччина пригрозила США

Стівен Мнучін – міністр фінансів у Трампа. До речі, це – шахрай, який прославився на всю Каліфорнію тим, що під час фінансових криз виганяв людей з будинків за безцінь, наживався на людському горі: людина надзвичайно бридка, погана і противна. Але, тим не менш, він міністр – фінансів. Навіть цей Мнучін, дивлячись на Туреччину, м'яко кажучи, вражає, адже теж не очікував такого ефекту, і сказав: "Але ми уважно стежимо за тим, що відбувається в Туреччині". Він не став ні радіти, ні засмучуватися з приводу турецької кризи і того пекла, яке почалося в Туреччині. А турки образилися. Є така чудова картина Васі Ложкіна – мужики зі злющими обличчями, з бородами стоять і відрізають собі причандали. І з дуже злими фізіономіями це роблять, дивлячись на глядача. Не дуже зрозуміло, що вони хочуть довести. Але, мені здається, це ілюстрація відомої приказки "на зло кондуктору проб’ю квиток і вийду" або "на зло мамі відморожу собі вуха", але в більш брутальному виконанні. Ось, турки, прихильники Ердогана – насамперед, почали спалювати долари, свої власні кровно зароблені американські долари. І це ще не все. Інші почали розбивати свої Айфони, ламати їх на камеру, під відео. Мені це нагадало, як росіяни чавили тракторами їжу: щось з цієї серії. Потім туркені шикувалися у величезну чергу перед пунктами обміну валют, здаючи валюту, хоча курс, мабуть, був не дуже вигідний. Але якимось чином спрацювало це "відрізання собі всяких місць", розбивання Айфонів і знищення, спалювання доларів, тому то турецька ліра трохи почала підніматися, хоча є альтернативна точка зору, що тут допомогли вкладення з боку Катару. Цей маленький емірат з Перської затоки пообіцяв Туреччині $15 млрд на стабілізацію її економіки. Але картини турок, що спалюють свої долари і ламають свої Айфони, мене вразили. І, думаю, не тільки мене, напевно, і Дональда Трампа теж.

Але штука в тому, що Брансон нікуди не подівся. Він сидить в турецькій в'язниці. І минулого тижня йому відмовили у звільненні за апеляцією. Відповідно, тиск з боку США буде наростати. Трамп не може просто так взяти і кинути цього пастора напризволяще, тому що його союзники – євангелісти, а США поки ще є демократією: від голосів євангелістів багато буде залежати на виборах у Конгрес в листопаді поточного року. Тому кинути Брансона він не може. Ердоган, в свою чергу, щоб теж не озлобити своїх союзників – націоналістів та ісламістів, не показати, що він прогнувся перед американцями, він не може бути відпущений цей Брансон. Тобто, ідеологічне протистояння між США і Туреччиною буде наростати. Причому через якогось там християнського пастора в ісламській країні. Це само собою якась дрібниця і дурниця, але з огляду на характери обох діючих головних осіб, – Ердогана і Трампа – вона виросла в серйозну проблему між державами.

Читайте також: Данилишин: Нинішнє погіршення ситуації з інфляцією в Туреччині – не раптова проблема

Чому це важливо, зокрема й для нас? Тому що Туреччина вже всерйоз говорить, що буде шукати собі абсолютно нових союзників. Тобто вона, напевно, буде виходити з НАТО. У Росії радіють так, що аж не можуть: там Лавров потирає лапки, каже, що "ми з величезним задоволенням вітаємо рішення Туреччини посваритися зі США і сказати своє "ні" світовому домінуванню Вашингтона". Тобто, Туреччина через дії Трампа і значною мірою через дії Ердогана виходить з орбіти західної цивілізації. Тобто, Туреччина повною мірою ніколи не була частиною західної цивілізації, але вона точно була в орбіті західного світу, була привілейованим торговим партнером ЄС, членом НАТО і т.д. Зараз питання участі Туреччини в НАТО стає неочевидним. Цілком можливо, Туреччина може НАТО і залишити, якщо відносини зі США будуть розвиватися в тому ж руслі. Це дуже небезпечно для глобальної "архітектури" безпеки, а особливо це важливо, враховуючи те, що Туреччина, по суті, є форпостом НАТО в неймовірно складному і важливому регіоні – на Близькому Сході. І якщо вона НАТО залишить, думаю, наслідки можуть бути жахливими. Але Трамп, з іншого боку, як мені здається, може йти на погіршення відносин з Туреччиною і на розвал НАТО цілком свідомо, адже якщо інформація про його зв'язки з Росією і з Кремлем підтвердиться і з'ясується, що Трамп дійсно за допомогою Росії прийшов до влади, тоді все стане на свої місця. Росія дійсно хоче зруйнувати НАТО, вона хоче зруйнувати глобальні, найважливіші, фундаментальні американські інститути, такі, як вільна преса, спецслужби і довіру до них.

Згадаймо історію Бреннана, колишнього директора ЦРУ і Комі, колишнього директора ФБР: за всіма параметрами зараз Трамп робить те, що вигідно було б для Росії – руйнує НАТО, довіру до американських спецслужб всередині США і руйнує інститут вільної преси. Я боюся, що всі ці безумства з боку Дональда Трампа можуть виявитися цілком логічними, можуть отримати розумне пояснення, тільки головна проблема для нас, всього світу та й самих американців в тому, що це розумне пояснення буде заодно і дуже зловісним.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram