От придумали колись, раз і назавжди, давні греки колону як ідеальний опорний елемент. А кожен ідеал людство намагається обрамувати. Тому колону потрібно було достойного увінчати, завершити.

Для цього невдовзі людство створило п'ять базових видів архітектурних ордерів, способів декоративно-конструктивних завершень колон і всього прилеглого.

Ордер означає "порядок" і регламентує підпорядкування елементів фасаду певному стилю, який підпорядкований певному часові.

Найбільше ознак ордеру припало на капітель: дуже грубо кажучи, зовні ордери відрізняються ступенями її біоморфності, тобто тим, що з рослин на неї навішано, і чи взагалі щось туди додано, крім геометричних елементів у вигляді плоских нашарувань чи скручених волютами кам'яних сувоїв.

Це визначало характер будівлі. Приблизно, як у птахів характер визначається хвостом. Чим більше характерів – тим ситуація некерованіша. Тому в розмаїтті ордерів надовго стримались. І, не примножуючи сутностей понад необхідність, постарались обмежитись п'ятьома: колонами теж не треба ризикувати, перевантажуючи їх можливостями.

У результаті колона, як опорний відповідальний символ стійкості, була строго регламентована від кореня й "паспортизована", як автомобіль.

Підпорядкування стилю мало майже релігійну строгість і відслідкованість пропорцій.

Приналежність до певного ордеру спочатку могла сказати навіть про географічне походження. Тобто якби римська колона доскакала у Грецію, то її б вичислили.

Читайте також: Триває "чикаґізація" Івано-Франківська. ФОТО

Коли виявилося, що такій досконалій універсальній архітектурній формі як колона стало замало місця на землі, вона полізла на стіну: з’явився пілястр – плоский вияв колони, що ніби вростав у стінку всією протяжністю. Він начебто символізує силу, приховану в стінах, опóру й вічну відданість стилеві. Й увінчується тими ж капітелями, тільки наполовину вбудованими у фасад, "горельєфними".

Колона й пілястр від початку "заплямовані партнерством" у завданні ритму, членуванні фасадів, темпоральною протяжністю.

Тільки несучість пілястрів – не буквальна, а у пронесенні духу архітектурного історизму через століття: щоб не відривались, щоб пам'ятали, звідки що взято, і що прафасади наші не глиною мазані, не сіном прикриті. Бо свої базові принципи європейське "містобудування" котило поперед себе настільки виважено, ґрунтовно, з незмінною обережністю, що докотились вони й до нас теперішніх.

От, наприклад, є будинок у Франківську на самій вулиці Незалежності. Унікальний, як усе, що на цій вулиці зберіглося відтоді. Він – із кількаскладовою жилою мансардою над усім фасадом і балконом над горішнім ступінчастим карнизом.

І тягнуться до карнизу знизу ті самі фасадні пілястри. Які теж увінчуються іонічними волютами. Вони як архітектурний мотив з'явилися невдовзі – за кілька тисячоліть – після перших рукописів у сувоях, відтворювали в камені їхню форму й засвідчували єдність наук теоретичних і практичних та основоположну твердість першознань. Саме цей викрутас, схожий на згорток пергаменту, став колись супровідним для колон, як символ сили. Бо сила, силенна по-справжньому, базується на знаннях і розуміннях, тому що вона почалась зі слова, як усе людське. І, як усе архітектурне почалося з колони, вона, як і слово, створює зв'язок Верхнього з Нижнім.

Тільки навряд чи думали "силові символісти", автори цієї кам'яниці, що в далекому майбутньому тут перемагатиме ще страшніша сила – базована на незнаннях. Вона стихійна, і перемоги її беззмістовні, але шкодять надовго.

Їй невідомо, що там у ті кам'яні папірці волютної іонічної капітелі загорнуто. І сама вона нічого загортати не стала, а відверто, прямо й рівненько вмостила на фуст пілястру кондиціонер. І вивалила прямим текстом Слово – LG!

Читайте також: Жлобство як воно є. ФОТО

Додала цьому важкому архітектурному елементові повітряної легковажності. Ніж порожняком стовбичити, хай краще через себе "воздух" ганяє. Бо вся ця дорично-іонічна коринфськість до дупи, коли йдеться про задуху, тропічну спеку й інші види внутрішньомозкового уявного пекла.

Тобто цей кондиціонер – це той самий "*уй" на паркані, просто в ролі паркану використано цінний унікальний фасад. Зате влітку з нього крапає.

Зроблено це дуже смішно, тільки це не усмішка, а посмішка, як сказав би філолог, – від "посміховисько". І розтягнута вона на найкоротшому проміжку між двома "архітектурами": обласною та міською, оточена ворогом.

Але чомусь жодні комунальники і не збираються забілювати мерщій цей символьний "*уй".

А якщо можна так, то чому б узагалі не вбудовувати замість капітелей кондюки? Можна з іонізаторами, для іонічності. Створити свій "кондичний" ордер, чи то кондомонічний. Орнаментальність має бути службово- практичною. А ґвалтування – взагалі процес, хоч і лінійний, але неоднозначний. Зброєю ґвалтівника може бути й пілястр – у розпорядженні вдячних нащадків з усіма проявами "не менше, ніж вартості".

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram