Пам'ятайте, завдяки кому ви маєте мирний і спокійний ранок
6 ранку. Їду в потязі, трохи задрімала.
"Я перепрошую, можна пройти", – чую над головою. Піднімаю очі, пропускаю, сідає поруч.
Ставить руки на коліна і десь за хвилину засинає, похилившись. Я навіть не встигаю запропонувати підставити свою куртку та й взагалі щось сказати.
Читайте також: Іноді прості слова важать дуже багато: як правильно висловлювати вдячність людині у військовій формі
Спить. А я дивлюся у вікно за його спиною. Дивлюся на села, які починають – мирно і спокійно – прокидатися.
На поля, із зібраним – мирно і спокійно – врожаєм.
На людей, які – мирно і спокійно – п'ють каву на залізничних станціях.
Дивлюся на цей – мирний і спокійний – ранок.
За Його Спиною.
На – мирний і спокійний ранок, який він, як і тисячі інших чоловіків та жінок, забезпечували і забезпечують мені тут.
Читайте також: Життя по різні сторони дзеркала
Потяг зупиняється. На виході мовчки підхоплює мою валізу. Подає руку, аби допомогти зійти.
"Дякую" – кажу.
"І дякую Вам за службу", – додаю з посмішкою.
Посміхається, киває головою. Розбігаємось.
В навушниках: "А вы нам "грады", "грады".Какие гады, гады. Таким подаркам мы не рады уже сколько дней".
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки
