Коли 20 серпня 1940 року радянський агент Рамон Меркадер убив Льва Троцького, він мало не провалив усю операцію. Меркадер збирався оглушити жертву, але Троцький почав кричати, покликав охорону й наказав затримати, але не вбивати злочинця. Можливо, він сподівався, що Меркадер приведе слідство до Сталіна.

Але цього не сталося. Меркадер не розповів, хто він такий, зберігав свою таємницю всі 20 років ув'язнення в мексиканській в'язниці. Його справжнє ім'я, подробиці спеціальної операції за участю високопоставлених офіцерів НКВС – усе це залишилося в секреті. Навіть коли Меркадера звільнили, його таємно – через Кубу – вивезли до Радянського Союзу, відзначили секретним указом званням героя Радянського Союзу, знову змінили ім'я. Подробиці вбивства Троцького ми дізналися тільки тоді, коли цього захотіли радянські спецслужби.

Читайте також: Усе той же голий король: замість грізної наддержави – нікчемне непорозуміння

Із героєм Росії Анатолієм Чепігою – він же "Руслан Боширов" – так не вийшло. Справжнє ім'я невдалого вбивці Сергія Скрипаля стало відомо буквально за кілька тижнів після злочину. Коли Меркадер убивав Троцького, не було ані камер спостереження, ані соціальних мереж, ані новітніх досягнень криміналістики. І ще дуже важлива обставина – навіть якби правда про вбивцю Троцького розкрилася б, Сталін нічим не ризикував.

Глобальної економіки – принаймні щодо Радянського Союзу – просто не було. Соратники Сталіна не володіли компаніями та фінансовими накопиченнями, не зберігали їх у західних банках. Більшовики відмовилися виплачувати борги уряду Росії – і нічого, ніхто на них не міг вплинути. Радянський уряд не боявся ані голоду, ані холоду. Більш того – він сам організовував Голодомор, коли це потрібно було для досягнення політичних цілей. Які санкції?

Сучасна Росія не просто залежить від Заходу. Гроші путінського оточення зберігаються в тому ж Лондоні, там живуть сім'ї російських мафіозі – "олігархів", вчаться їхні нащадки.

Читайте також: Портников: Росія та Луб'янка – це синоніми

Для російських громадян соціальна стабільність – найголовніше. Якщо їх погано годувати, режим відразу ж втрачає стійкість.

Просто Путін – не Сталін, щоб там про себе не думав російський правитель. Сталін ніколи не коментував убивство Троцького. Він узагалі майже ніколи нічого не коментував, інтерв'ю давав раз на 10 років, виступав тільки на партійних з'їздах, а не на економічних форумах. А Путін особисто розповідав про замах на Скрипаля, стверджував, що підозрювані – "цивільні люди".

Російські спецслужби продовжують працювати, як сто років тому. І Путін продовжує брехати, як сто років тому – щоб уже за кілька днів бути викритим. Він так і не зрозумів, що світ змінився.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram