Після провалу кандидатів російської "партії влади" у другому турі регіональних губернаторських виборів багато спостерігачів починають говорити мало не про кризу російського режиму, закінчення "соціальної угоди" Путіна та його співвітчизників, конфлікт навколо пенсійної реформи. Однак таке сприйняття підсумків виборів – черговий самообман.

Путін починав свою кар'єру чекіста в НДР і збудував політичну систему Росії за зразком і подобою східної Німеччини. У НДР також було кілька політичних партій. Більш того, в "парламенті" НДР, Народній палаті, "партія влади" СЄПН навіть не мала більшості голосів. Що не заважало СЄПН керувати країною протягом декількох десятиліть.

Читайте також: Не просто миру. Якої перемоги над Росією варто прагнути

У Росії та ж сама політична система. "Єдина Росія", "Справедлива Росія", КПРФ, ЛДПР – це одна й та ж партія, про всяк випадок розділена на кілька груп. Головне, що об'єднує ці групи – їх зв'язок із російською мафією та спецслужбами. Формування цієї системи почалося навіть не за Путіна, а за його попередника Бориса Єльцина. 1993 року, після розстрілу російськими військами будівлі парламенту, на позачергових виборах перемогла ЛДПР Жириновського. Демократи тоді вигукували "Росіє! Ти здуріла! ". А насправді Жириновський виявився лояльним партнером Єльцина.

Для того, щоб КПРФ або комуністи продемонстрували самостійність, необхідна масштабна політична криза в Росії – зникнення "Єдиної Росії", Путіна, Медведєва, розформування ФСБ і ГРУ й оприлюднення їхніх архівів. Так було в НДР після краху соціалізму.

Партії-союзники СЄПН тоді усунули комуністів від влади та сформували свій уряд. Але все одно не втрималися в політиці – тому, що архіви спецслужб не знищили, й виявилося, що всі керівники цих партій – співробітники або агенти спецслужб. А потім виявилося, що агенти спецслужб були й серед їхніх наступників із табору дисидентів – тих, кого готували "про всяк випадок", якщо система завалиться. Так що політику залишили й останній генеральний секретар ЦК СЄПН Егон Кренц, і перший некомуністичний голова Держради НДР із лав партії-сателіту Манфред Герлах, і перший некомуністичний прем'єр НДР, колишній опонент системи Лотар де Мезьєр.

Читайте також: Росія та репресії: всі без винятку росіяни – вірнопіддані своєї влади

Якщо російський режим впаде, цій країні теж доведеться пройти через тотальне очищення й ізоляцію "стукачів" від політичного життя в країні. У сучасній Росії цих стукачів не менше, аніж в НДР, їх присутністю буквально просякнуті і влада, і системна опозиція, і несистемна опозиція, і пропаганда, і демократична журналістика, і бізнес. Росія та Луб'янка – це синоніми.

І якщо Луб'янка збереже владу над сусідньою країною, не має ніякого значення, кого вона оголосить завтра своїм "смотрящім" – Путіна, Медведєва, Жириновського або Навального.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram