Є думка, що введення податку на виведений капітал потрібно відкласти. Чому це не так.

Дискусія про долю податку, який мають платити українські підприємства зі свого прибутку, триває вже кілька років. Дві головні позиції: зберегти традиційний податок на прибуток підприємств або запровадити альтернативний податок на виведений капітал.

В чому ж головний зміст альтернативного податку та навіщо взагалі відмовлятись від податку на прибуток, якщо в тій чи іншій формі він є у багатьох країнах світу? Та якими можуть бути варіанти такої заміни?

Чому податок на прибуток повинен піти

Експертний аналіз та опитування бізнесу показують, що в Україні податок на прибуток підприємств не працює так, як у розвинених країнах. У наших реаліях він перетворився з інструменту наповнення державного бюджету на інструмент адміністративного тиску, зловживань, та оптимізаційних схем для підприємців усіх категорій.

Протягом усієї історії незалежності України переважна більшість підприємств так чи інакше оптимізувала або уникала зовсім сплати податку на прибуток. Наприклад, декларуючи фіктивну збитковість, при цьому виплачуючи багатомільйонні дивіденди своїм власникам на офшорні рахунки або просто мінімізуючи цей податок у різний спосіб.

На всі ці операції підприємці, від малого до великого, витрачають чималі зусилля, а головне — ресурси. Ведення бухгалтерії стає у декілька разів важчим, коли сама бухгалтерія стає подвійною. Виросли покоління підприємців та фінансистів, які вміють шляхом надзусиль вирішувати питання оптимізації та уникнення спілкування з податківцями замість того, щоб займатися власне бізнесом: виробляти нову продукцію та послуги, залучати інвестиції та створювати нові робочі місця.

Звісно, у програші від такого стану справ залишається і державний бюджет, який недоотримує мільярди гривень оптимізованих податків. Але боротися з цим у нас звикли не шляхом усунення причин. Державні органи зосереджені натомість на усуненні наслідків – утриманні армії податківців для контролю за бізнесом і збільшенні таким чином видатків бюджету.

Читайте також: Spiegel: Україна втрачає мільярди через податкові схеми

Цей масив проблем, пов’язаних з недосконалістю податку на прибуток потрібно вирішувати. Як?

Як вирішити проблему бюджету

Головна перевага податку на виведений капітал полягає не у тому, що він зменшує  рівень податкового навантаження для бізнесу, а у тому, що він ліквідовує джерело численних схем оптимізації та корупції навколо визначення розміру податкової бази.

Інакше кажучи, такою реформою ми прибираємо загрозу тиску з боку податкових органів, - підприємства зможуть спростити облік, основні фонди будуть оновлюватись, адже оподаткування виведеного капіталу означає, що реінвестиції автоматично звільняються від оподаткування.

Ще 4 липня президент України підписав та подав до Верховної Ради проект закону №8557 «Про запровадження податку на виведений капітал». Однак він досі залишається нерозглянутим. Саме тому проект бюджету на 2019 рік розрахований на базі поточного податку на прибуток.

Проблематика введення цього закону відома: за розрахунками Міністерства фінансів бюджет недоотримає близько 40-50 млрд грн у перший рік роботи податку на виведений капітал. Це кошти, які теоретично сплатив би до бюджету бізнес у вигляді податку на прибуток.

Читайте також: Депутаты хотят ввести транспортный налог на б/у автомобили

Однак це не означає, що від ідеї ПнВК потрібно відмовлятися. Бізнес готовий надати державі додаткові гарантії – компромісні рішення є. Як варіант компанії можуть сплатити, наприклад, 50% від суми податку на прибуток підприємств за минулий рік у якості мінімального розміру податку на виведений капітал протягом перших двох років після реформи. Це дозволить державі краще прогнозувати надходження, мінімізувати втрати бюджету та дасть можливість впровадити податок на виведений капітал з 2019 року.

Будь які інші варіанти, зокрема введення ПнВК лише для малого та середнього бізнесу, або відтермінування впровадження на кілька років – це втрачені можливості для нашої країни, відкладені інвестиції та гальмування економічного зростання у ситуації, коли реформи вкрай необхідні.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram