MENU

Чого чекати від гривні до кінця цього року

4380 0

За останні 12 місяців відбулося кілька періодів яскраво вираженої динаміки курсу гривні до долара, пише у своєму блозі на "Новому часі" колишній міністр економіки України Богдан Данилишин. Перший почався в листопаді 2017 року і тривав до середини січня 2018-го: відбулося падіння на 8,7%. Відтоді до червня гривня поступово зросла – на 9%. А потім кілька наступних тижнів то падала, то знову піднімалася. Із кінця вересня тенденцію до зниження переламали – станом на 16 жовтня курс становив 27,9 гривень за долар.

Зниження курсу на початку року відбувається не вперше. Воно виникає через недостатню координацію фіскальної та монетарної політики – як правило, уряд наприкінці року дуже активно витрачає гроші. Наприклад, за грудень 2017-го залишок коштів Кабміну зменшився в 10,6 разів – із 54,1 до 5,1 млрд гривень. Тоді ж неідеально спрацював і Нацбанк, який у другій половині того ж року запізнився з підвищенням облікової ставки: передумови для посилення кредитно-грошової політики склалися в серпні-вересні минулого року, а цикл підвищення почався в середині жовтня.

Девальвація гривні, яку ми спостерігали цього літа, була типовою. Тут є кілька причин. Зовнішня – цикл підвищення ставки ФРС привів до зростання привабливості активів у доларі, який істотно подорожчав щодо валют країн із ринками, що розвиваються. Та рівень падіння гривні був значно меншим, аніж в аргентинського песо, бразильського реала, турецької ліри, російського рубля тощо. Внутрішніх причин дві. По-перше, схоже, що вітчизняні імпортери, які зазвичай активізуються після літніх відпусток, вирішили "зіграти на випередження". У липні та серпні попит на валюту на безготівковому ринку був значно вищим аналогічних показників попередніх років. Про це свідчать і показники зовнішньої торгівлі: обсяг імпорту в липні 2018-го був на 25,3% більшим, аніж торік у липні. А цього серпня  – вищим на 17,4%, ніж минулого. Відповідно вищим був і попит на інвалюту. По-друге, попит на валюту підвищився через обсяг гривні, що вийшов на ринок внаслідок погашення короткострокових облігацій внутрішньої державної позики, які уряд був змушений емітувати на початку року. Позаяк у нас діє режим плаваючого обмінного курсу, Нацбанк згладжував різкі коливання, але не міг зупиняти тенденцію.

Читайте також: Човен української економіки в неспокійних водах світового економічного океану

Якщо зіставити курс гривні до долара на початку року й сьогодні, то побачимо хай незначне, але зміцнення – на 0,5%. Чого чекати від гривні до кінця 2018-го? Виокремлю кілька найважливіших факторів, що впливають на курс: ціни на основні експортні товари – сільгосппродукти, міндобрива та продукцію чорної металургії, основні імпортні – енергоносії та споживчі товари для населення, перспективи отримання чергового траншу кредиту від МВФ і платежі за держборгом.

Розгляньмо наш експорт. З огляду на сезонність попиту на металургійну продукцію, восени радше слід очікувати помірного зростання цін. Якщо так і станеться, пропозиція валюти на міжбанківському ринку може збільшитися. Ситуація з цінами на міндобрива нейтральна: з вересня 2017-го вона не змінюються. Судячи з урожаю цього року, експорт пшениці з України буде стабільно високим, що повинно позитивно позначитися на курсі. Ціни на кукурудзу та дуже важливу для української торгівлі соняшникову олію знижуються, однак це компенсується обсягом поставок.

Щодо імпорту, то світові ціни на нафту з початку року коливаються в районі $80 за барель – тобто порівняно високі. Позаяк проміжок часу між зміною цін на нафту й роздрібних цін на паливо в Україні один-два місяці, ця вартість нафти вже врахована в цінниках на українських заправках, а подорожчання бензину в серпні-вересні було пов’язане з ослабленням курсу гривні.

Читайте також: Зубожіємо й багатіємо водночас – що відбувається?

Та з графіку цін на газ, що склався в кінці вересня – першій половині жовтня на найближчих європейських хабах – голландському TTF і німецьких NCG і GASPOOL – видно тенденцію до зниження котирувань. Газу, закачаного Україною в підземні сховища станом на кінець вересня, достатньо для транзиту й опалювального сезону. Тобто серйозного тиску на валютний ринок бути не повинно. Щодо вугілля, то ближче до зими ціни зростатимуть, але навряд чи перевищать торішні. Загалом вплив цього фактору матиме радше ситуативний вплив на курс.

Найтривожнішим фактором, поряд із невизначеністю щодо чергового траншу від МВФ, є виплата зовнішнього боргу. За даними Мінфіну, на кінець року він становитиме 616 млн доларів (із них 429 мільйонів – на погашення кредитів МВФ). Сподіваюся, що в разі ускладнень Мінфін зможе організувати залучення боргового фінансування. Наразі ж Нацбанк робить усе необхідне задля успіху переговорів із Фондом.

Підіб'ємо підсумки. По-перше, нинішні коливання курсу не настільки великі, як у валют інших країн, що розвиваються. По-друге, сезонне ослаблення гривні цього року змістилося з типового періоду "вересень-жовтень" на "липень-вересень" і його потенціал імовірно вичерпаний. По-третє, вплив чинників, здатних позитивно чи негативно вплинути на курс до кінця року буде взаємно компенсований. Ну а якщо матимемо успіх із МВФ, уникнемо експансії державних видатків у грудні, а на світових фінансових і енергетичних ринках не буде потрясінь, наступний рік почнеться для нас із хороших новин.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини