Завтра, 18 жовтня, народні обранці розглядатимуть у першому читанні головний фінансовий документ країни – бюджет на 2019 рік. Ми в Центрі економічної стратегії традиційно проаналізували запропонований Міністерством фінансів проект. Ось три пункти, що викликають у нас занепокоєння.

Задобрити силовиків

Логічно, що Україна як країна у стані війни збільшує видатки на армію та оборону. Водночас зростають витрати й на утримання внутрішніх силовиків – МВС, прокуратури тощо. Зокрема, сукупні видатки на оборону та громадський порядок зростуть на 16,2% порівняно з поточним роком і сягнуть рівня 6% ВВП (на 0,2% вище, ніж цьогоріч). Серед органів громадського порядку найбільше зростуть видатки на апарат Міністерства внутрішніх справ (+16,3 млрд грн) і Національну поліцію України (+5,1 млрд грн).

Читайте також: Човен української економіки в неспокійних водах світового економічного океану

Народний депутат Сергій Березенко заявив , що його фракція БПП проголосує за проект бюджету лише якщо буде збільшено витрати на охорону здоров'я. Ми повністю підтримуємо цю ініціативу, адже наш аналіз свідчить – частка витрат на охорону здоров'я в Україні суттєво нижча, ніж у країнах – нових членах ЄС.

Але ми категорично проти ідеї пана Березенка зменшувати видатки суспільного мовника – єдиного непідконтрольного олігархам телерадіомовника із загальнонаціональним покриттям. Знайти додаткові кошти на медицину можна саме в правоохоронних органів, витрати на які в нас суттєво вищі, ніж у сусідів.

Роздати мільярдам аграрним олігархам

Депутат Мустафа Найєм учора детально описав цю проблему в блозі.

Найближчими днями ми випустимо аналітичну записку "Яка модель субсидіювання аграрного сектору потрібна Україні". Дослідження показало: прямі державні трансферти не допомагають державі, показуючи результати, що прямо суперечать меті закону "Про державну підтримку сільського господарства в Україні". Вони не допомагають економіці, втручаючись у конкурентний механізм і спотворюючи ринки. Вони не сприяють якісному зростанню фермерських господарств, маючи негативний вплив на динаміку їх продуктивності. Вони також не допомагають споживачам, адже перевищення обсягу додаткового експорту від субсидій над обсягом додаткового виробництва не сприяє зниженню цін. Єдиними, кому сільськогосподарська підтримка насправді допомагає, є постачальники ресурсів і великі агрохолдинги, що на практиці отримують левові частки державою підтримки.

Читайте також: Чого чекати від гривні до кінця цього року

Тому ми вважаємо, що єдиною моделлю, що буде сприяти стійкому економічному зростанню в агросекторі є скасування прямих субсидій із переорієнтацією підтримки на науково-дослідні розробки.

Приватизувати, щоб нічого не продати

Продаж державних підприємств приватним інвесторам, який мав стрімко розпочатися цього року, загрожує закінчитися нічим. На наступний рік уряд знову закладає в бюджет доходи від приватизації на рівні 17,1 млрд грн (як і 2016-го та 2017-го). Зважаючи на не надто оптимістичну історію питання за всі роки незалежності, а також політичну невизначеність і турбулентність у передвиборчий рік, розраховувати на шалені темпи приватизації 2019-го не варто. Тож є ризики для наповнення бюджету, які особливо важливі в рік пікових виплат за зовнішнім боргом.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram