Можна по-різному описувати причини української корупції та бідності. Історичною травмою, радянським соціалістичним способом мислення, і т.п., але це все – історична підґрунтя. Те, що зараз є єдиною основою бід – відсутність соціальної відповідальності.

Ні, це не означає, що всім треба братись до праці і обов’язково ставати політиками чи активістами. Це означає просто не заважати тим, хто хоче цю країну змінювати на краще.

Як виявляється, це – мегаскладно. Найскладніше – підкоритися найпростішій вимозі. «Не можна» чи «заборонено» – це такі страшні слова, що їх не варто вимовляти чи писати. Ми – вільні, значить нам можна робити все.

Останніми роками я все більше впевнююсь у тому, що основою змін має стати просвіта, навчання максимальної кількості людей – від дітей до найстарших. І варто вчити усьому. Наново, починаючи з поведінки, етикету та правил дорожнього руху. Бо знання тільки грамоти чи арифметики не дає нічого. Хіба тільки породжує мільйони фахівців з військової, фінансової, дипломатичної справи.

Читайте також: Українізація – не загроза, а можливість відкрити ще один світ і ще одну культуру

А треба не тільки вміти читати, але й розуміти і виконувати те, що написано.

Якщо ви любите природу, розумієте, навіщо в місті парки, чи хоча б, як росте трава, і хочете відпочити – не ходіть в Стрийський парк у Львові, особливо – до озера. Мене такі походи після розмов з активними хорошими людьми знову роблять мізантропом.

Чому? Дорослі і напевно освічені люди просто не хочуть помічати великої дошки з написом про заборону заходити за огорожу та годувати птахів. А після мого зауваження говорять «ну там теж люди ходять», «дитина туди лізла», «охорону треба поставити». А під їхніми ногами – витоптана земля замість трави.

Соціальна відповідальність – це якщо ти думаєш перед тим, як щось робиш. Чи не зашкодить дія комусь чи чомусь, і – не дієш, якщо це точно не потрібно.

У нашому суспільстві дуже кульгає розуміння причинно-наслідкового зв’язку між власною поведінкою і ситуацією в країні. А зв’язок – прямий.

Бо, напевно, треба обов’язково і негайно погодувати лебедів, навіть якщо це самим птахам не потрібно. Можна не виконувати правил, особливо, якщо вони щось забороняють. Можна тільки те, що хочеться.

То чому не можна так само і владі? Чому влада має дотримуватись правил, якщо саме суспільство їх не дотримується?

Читайте також: Українцям необхідна лишень одна відповідь: "Для чого ми разом?!"

Зате це суспільство знає, що обов’язково треба Антикорупційний суд і справжю реформу силових органів. Як тільки все буде реформоване – відразу перестануть годувати лебедів і витоптувати траву.

Сумно якось.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram