Дуже хочеться тепер цього уникнути – використання мовної теми у передвиборчій боротьбі. Якщо подивитися пильніше, то підняття мовної теми перед виборами – це насправді дуже важливий ідентифікаційний маркер, який свідчить про багато що, а найперше про те, що всі, хто кажуть, що мова не має значення, «без разници на каком язике» і тому подібну маячню є маніпуляторами суспільною свідомістю, які не ідентифікують себе з державою Україна, її розвитком і майбутнім. Тобто, це, відверто кажучи, вороги держави Україна, які працюють на роз’єднання, розкол, для яких визначальним є прагнення влади з тим, щоб осідлати і контролювати грошові потоки. Україна це вже проходила десятки разів, і щоразу – у супроводі кризи.

Чому так відбувалося? В Україні така основоположна річ, як національна самоідентичність завдяки вмілим маніпуляторам так званої еліти була зведена до абсурду. В результаті і вийшов театр абсурду, у якому ми живемо. Що є (чи має бути) найбільшою цінністю для громадянина будь-якої держави? Найперше, те, що він має свою державу, яка вирізняється з-поміж інших держав, тобто володіє самобутністю, яка складається з мови і культури. Але для «еліти», яка правила бал в Україні, ці речі ніколи не мали важливого значення. З такою українською «елітою» Путін і не сприймав серйозно Україну, вважаючи її тимчасовим непорозумінням, а українців і росіян – одним народом, політика якого тривалий час була спрямована на руйнування української само ідентичності. Але в нього нічого не вийшло. Майдан показав, що українська ідентичність є, вона глибока і потужна, тому Україна має бути.

Читайте також: Вчорашній ворог і війна за здоровий глузд

Зараз ми потом і кров’ю відвойовуємо свою національну ідентичність – мовну, культурну, історичну. Важко, бо багата країна дуже пограбована. Але найбільше непокоїть, що на арену передвиборчої боротьби знову вийдуть знайомі до болю обличчя, які вважають себе тут «господарями життя», одягнуть гарну личину, під якою насправді ховається байдужість або й ненависть до всього справжнього, українського, хоча на словах вони красиво говоритимуть про свою любов до України. І їм повірять багато наївних українців.

Кожна людина ідентифікує себе з тим, що дає їй відчуття повноти буття, наповненості життям, з тим, що є для неї найбільшою цінністю, і чому вона надає найбільшого значення. Якими ж ціннісними орієнтаціями має керуватися людина, яка претендує на найвищу посаду у державі?

Читайте також: Не просто миру. Якої перемоги над Росією варто прагнути

Скажімо, людина хоче стати президентом усієї країни, а відповідаючи на запитання, що для неї є найбільшою цінністю, каже, що сім’я, діти, родина (чула таке від одного з претендентів). Що робитиме на цій високій посаді людина з такими цінностями? Очевидно, дбатиме про свою родину і дітей у першу чергу. Цим успішно займалися президенти, яких Україна мала з часів проголошення незалежності.

А в ідеалі, людина, яка хоче стати президентом, вочевидь, має володіти високою свідомістю, для неї Україна, її мова, культура має бути близькою і рідною, а розвиток, добробут громадян має бути найбільшою цінністю. Чи знаєте ви багатьох людей з такими цінностями і чи багато є таких серед претендентів на найвищу посаду у державі – не на словах, а насправді? Якщо незабаром вам знову говоритимуть, що мова не має значення, знайте – це вороги України. І пам’ятайте, що криза самоідентичності супроводжується хворобами і потребує довгого та тривалого лікування.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram