Інформаційні агенції повідомляють, що Німеччина та Франція виступають проти запровадження нових санкцій проти Росії після конфлікту в Керченській затоці.

Російські, та й багато хто з українських спостерігачів розглядатимуть цю позицію як демонстрацію європейського небажання покарати Москву за чергову нахабну витівку. Говоритимуть про "самотність" України.

Читайте також: Заходові шкодить власна ілюзія щодо РФ і КНР

Але ці оцінки – зі знаменитої категорії наповненості склянки. Наповнена вона до половини або є наполовину порожньою? Адже зараз мова йде про запровадження нових санкцій – запроваджувати їх або все ж таки не поспішати? А російська дипломатія з 2014 року зосереджена на скасуванні санкцій. На скасуванні санкцій, які вже існують. Заради цього робляться значні зусилля – політичні та пропагандистські, фінансуються партії, телеканали, навіть окремі держави.

І що? І нічого. Євросоюзові доводиться обговорювати, чи варто вводити нові санкції, а не чи скасовувати старі. За іронією долі, однією з перших про можливість запровадження нових санкцій заговорила представниця країни, що зараз головує у ЄС, міністерка закордонних справ Австрії Карін Кнайсль. Та сама Кнайсль, на весіллі якої танцював Путін.

Читайте також: Російська політика ґрунтується на теоріях змови

Це демонструє одну закономірність. Так, Євросоюзові дуже кортить поліпшити відносини з Росією. Але Путін своїми діями – діями, які логічно випливають із його агресії 2014 року – не дає ЄС такої можливості. Так, сьогодні ЄС зосереджений на тому, щоби хоча б зараз ці відносини не погіршити, й тому намагається утриматися від нових санкцій та інших інструментів впливу на путінський режим. Але я не сумніваюся, що Путін і цієї можливості їх позбавить. Скорпіон не може не жалити – навіть якщо ти намагаєшся доброзичливо всміхатися агресивній комасі.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram