Наочна демонстрація: четвертий рік реформ правосуддя.

Такий вигляд має столичний суд у 21 сторіччі, це – Солом'янський районний суд. 

Фасад. Вхід. Канцелярія. Зали із "заборонними" клітинами. "Палац правосуддя".

Читайте також: ВККС дає зелене світло суддям Майдану

Тут повинні чинитися справедливість і закон. Поряд із щомісячними зарплатами членів Вищої кваліфкомісіі суддів і Вищої ради правосуддя, золотими вензелями у плюші Верховного суду на вулиці Орлика – районні судді перебувають саме в таких умовах. Саме сюди потрапляють і люди, що приходять за справедливістю в цей "палац" правосуддя.

Легковажно думати, до судді, які роками працюють у таких умовах, будуть виваженими, розсудними, поважними та коректними. Вся ця "атрибутика" годинами, днями, роками проникає всередину тих, хто проводить час і життя в таких умовах. 

Реформи – це не зміна назви судів і не переатестація суддів у форматі "якщо міняємо шкарпетки, то не брудні на чисті, а з лівої ноги на праву", це – забезпечення судової влади дійсною незалежністю: прозорою процедурою відбору та гідними умовами праці. 

Читайте також: Як завдяки брехні стати суддею ''нового'' Верховного Суду, а потім сісти на лаву підсудних

Коли я потрапляю в "такі" суди, не уявляю, чому і як там можуть працювати судді та що від них можна очікувати розгляду об’єктивного, неупередженого й усебічного, коли вони об’єктивно перебувають в упередженості зовнішньої всебічної розрухи.

Р. S. Не ростуть квіти на багнюці: ґрунт не дозволяє. Реалії українських судів. Київ. Фото. 2018 рік.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram