Ще на початку року громадські активісти та члени Громадської ради доброчесності (ГРД) висловлювали побоювання, що за нинішньою процедурою кваліфікаційного оцінювання суддям Майдану відкрита дорога для успішного його проходження.

Тоді члени ВККС, зокрема голова комісії Сергій Козьяков, запевняли громадськість, що це маніпуляція, що він шанує пам'ять Небесної сотні та не допустить проходження оцінювання негідними суддями.

Від часу цієї зустрічі минуло півроку, й тепер, поглянувши на статистику оцінювання суддів Майдану, я можу сміливо сказати, що ̶б̶р̶е̶х̶а̶в̶  маніпулював саме Козьяков.

Лише восьмеро із 92 суддів Майдану, які проходили оцінювання станом на минулий тиждень, рішенням комісії – підлягають звільненню.

38 суддів Майдану успішно підтвердили свою доброчесність та право й надалі виносити рішення іменем України; щодо 46 суддів – наразі немає жодного рішення.

Отже, 38 суддів, які забороняли акції протесту, притягували активістів до адміністративної чи кримінальної відповідальності, кидали за ґрати побитих "Беркутом" людей – отримали зелене світло від ВККС судити далі. Але розберімося на конкретних прикладах, що саме це за судді.

Мабуть, найвідомішим суддею Майдану, який уникнув покарання, є нинішній голова Оболонського районного суду – Владислав Дев'ятко. 

У січні 2013 року суддя Дев'ятко присудив два місяці СІЗО активісту Олексію Сализі, який 23 січня 2014 року потрапив у пастку, яку бійці "Беркуту" підготували для Автомайдану. Суддю не зупинили навіть сліди звірячого побиття на тілі активіста.

Читайте також: Як судді самі собі висновки про недоброчесність скасовують

Суддя Дев'ятко позбавив прав керування за поїздку до резиденції Януковича в Межигір'ї двох осіб, один із них навіть не їздив до Межигір'я – їздила його дружина й підтвердила це на засіданні, однак водійське посвідчення суддя забрав саме у власника авто.

Відомо, що колишня голова суду Ірина Мамонтова отримувала вказівки з боку Адміністрації Януковича засуджувати активістів. Але вона відмовилася це робити й вимушена була піти з голови суду. На її місце прийшов Дев'ятко й разом із іще понад 20 суддями Оболонського суду почав масово засуджувати невинних. Загалом за короткий час Оболонський суд відправив за ґрати чи під арешт більше 25 учасників Майдану і покарав понад 40 водіїв за поїздку до Межигір'я.

Він підлягав люстрації, але завдяки тому, що не вніс своїх рішень у Реєстр судових рішень, уникнув цього. Головою суду Дев'ятко підписував довідки щодо наявності підстав для люстрацї інших суддів. Цим він допоміг уникнути люстрації майже 20 іншим суддям, покриваючи факти винесення ними рішень щодо активістів.

Вища рада правосуддя 2017 року мала звільнити його за порушення присяги. Однак справу навмисно затягнули, й Дев'ятко уник звільнення у зв'язку з пропуском строків.

Детальніше про все це можна дізнатися у блозі Романа Маселка та у висновку Громадської ради доброчесності.

Вища кваліфікаційна комісія без особливих питань визнала суддю Дев'ятка таким, що відповідає посаді. На це є своя причина. Зараз Дев'ятко розглядає справу щодо державної зради колишнього президента Януковича. Саме того, злочинні накази адміністрації якого він і виконував під час Майдану.

Отже, проходження кваліфікаційного оцінювання суддею Дев'ятком було суто політичним рішенням, адже його сліпе виконання наказів дуже потрібне й нинішній владі. 

Практично в усіх суддів Майдану є спільна риса: вони абсолютно не пам'ятають і не знають про те, що засуджені ними люди були учасниками акцій протесту.

Так, суддя Деснянського районного суду Києва Олена Журавська відправила за ґрати 19-річного юнака з Рівненщини Сергія Мартинюка, затриманого на вул. Інститутській 23 січня 2014 року. 

За її словами, затриманий вів себе агресивно, побив беркутівців і мав необхідні для цього знаряддя. І справді, відповідно до даних прокурора, юнак побив понад 100 правоохоронців, а його вину підтверджували вилучені при затримані докази – каска й кофта. Саме цією "зброєю" Мартинюк і побив беркутівців, а тому на переконання судді був небезпечним. А ще Журавська на співбесіді заявила, що він узагалі не був проти його ув'язнення. Так от, Журавська досі не вважає юнака учасником Майдану, бо має довідку від Ради активістів Майдану, що Мартинюк не був учасником Майдану.

Читайте також: Судова реформа дозволяє стати суддею завдяки брехні?

Також Журавській було невідомо про те, що особа, яку вона позбавила водійського посвідчення на три місяці, була учасницею автопробігу до Межигір'я. Справді, вона й не могла про це дізнатися, адже рішення суддя Журавська прийняла за відсутності водія. Так само Журавський не може бути відоме і прізвище інспектора ДАІ, який виписував протокол, адже його немає у справі. Отже, суддя без участі підозрюваної Олени Сємак та на основі протоколу, де не було вказане навіть ім'я співробітника, який його виписав, – визнала пані Сємак винною в адміністративному правопорушенні.

Під час співбесіди суддя Журавська заявила, що не знала, що хтось з цих людей був учасником Революції гідності, й ці заяви є нічим іншим як тиском і наклепом на неї. Членів ВККС повністю задовольнила така відповідь, і суддя Журавська успішно пройшла оцінювання. Зауважу, що наразі  Журавська є секретаркою Ради суддів України й вочевидь має неабиякі амбіції. Враховуючи успішне проходження оцінювання, я не здивуюсь, якщо вона стрімко піде вгору кар'єрною драбиною.

Не знав про те, що виносив рішення щодо учасників масових акцій, і суддя Шевченківського суду Анзор Саадулаєв, який засудив двох невинних водіїв за поїздку до Межигір'я.

При цьому особа, яку суддя Саадулаєв позбавив водійського посвідчення, заперечувала свою провину. У суді були також свідки, які повністю підтвердили інформацію, що відповідний автомобіль того дня не зупиняв жоден працівник ДАІ. На співбесіді суддя Саадулаєв повідомив, що не взяв до уваги слова свідків, тому що вони надто детально описували події, які відбувалися (!).

Отже, чіткі твердження свідків, які заперечували провину, – стали аргументом для судді визнати підозрювану винною та позбавити прав керування автомобілем на три місяці.

Суддя також відверто маніпулював комісією на співбесіді, зачитавши вирваний із контексту абзац із висновку Вищої ради правосуддя. Маючи на руках висновок, жоден член ВККС не вернув увагу на те, що у своєму висновку дисциплінарна комісія ВРП визнала, що в діях судді Саадулаєва є ознаки дисциплінарного правопорушення, втім не змогла притягнути через сплив строків.

Інформація щодо кожного з цих трьох суддів розміщена на сайті Громадської ради доброчесності, втім із березня ГРД не бере участі в кваліфікаційному оцінюванні. При цьому однією із причин виходу представників громадськості з цього процесу була загроза успішного проходження оцінювання суддями Майдану. Як бачимо, попри запевнення ВККС ця загроза – повністю справджується.

Як уже йшлося, загалом уже 38 суддів успішно пройшли співбесіду, а 46 поставлено на паузу. Однак досвід свідчить, що після цієї паузи вони отримують зелене світло від ВККС. Наприклад, нещодавно після перерви підтвердила здатність здійснювати правосуддя суддя Подільського суду Світлана Захарчук, яка в часи Майдану позбавила прав двох водіїв за поїздку до Межигір'я. Тому прогнозую, що абсолютна більшість пауз закінчиться позитивно для суддів.

Маючи всі можливості й інструменти для дійсного очищення системи від недоброчесних суддів, Вища кваліфікаційна комісія не тільки не використовує їх, але й навпаки формує новий список залежних і "ручних" суддів, які, звичайно, стануть у пригоді будь-якій владі. Але головним питанням залишається те, чи довго суспільство зможе терпіти таке "реформування"?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram