Запровадження в Україні особливого правового режиму через введення воєнного стану у зв'язку з агресію з боку Російської Федерації з самого початку нагадувало цирк на дроті. На жаль, впродовж тижня ситуація лише погіршилася і окрім клоунади в парламенті ми спостерігаємо за суттєвими коливаннями курсу гривні, побиттям одного з кандидатів в президенти, що має шанси потрапити в другій тур виборів (згідно з чинними рейтингами), спроби рейдерських захоплень приватного майна в Києві і безліч більш дрібних подій, на які влада не реагує.

Відсутність такої реакції та взагалі, повна невизначеність у інформаційній політиці держави вже викликала панічні настрої не лише серед українських громадян, а й серед зовнішніх інвесторів. Одночасно із збільшенням волатильності гривні на внутрішньому ринку, українські цінні папери почали дешевшати на зовнішніх ринках. І цей процес не зупиняється вже тиждень поспіль. Через невизначеність. Бізнес може працювати в умовах будь-якої складності, проте складність та невизначеність – це різні речі!!! В умовах невизначеності жоден адекватний інвестор не наважиться ризикувати ані власними коштами, ані тими, що йому довірили.

Як слушно зауважив у своєму блозі на "УП" народний депутат від "Батьківщини" Ігор Луценко: "Найголовніший ворог, який нас атакуватиме під час можливої подальшої агресії Росії – це паніка. Паніка виростає з вакууму інформації, з дефіциту правди і профіциту брехні. Уже зараз ми бачимо, як діятимуть російські інформаційні війська. Буде величезна кількість фейків, будуть неправдиві чутки. З усім цим треба вже зараз боротися і пояснювати усім категоріям громадян, що відбувається і що очікується від них".

Читайте також: Андрій Сенченко: Чому країні потрібна нова воєнна доктрина?

Найкращим щепленням від фейків є достовірна інформація. А її якраз і немає. Гірше того, скориставшись невизначеністю із функціонуванням  особливого правового режиму, чиновники різного рангу почали робити заяви щодо майбутніх дій державних органів, які лише додають приводів для створення фейкових новин. Особливо, коли ця інформація починає поширюватися ЗМІ, журналісти яких щось "недочули" и тому "добрехали від себе", або заради яскравого заголовку перекрутили надану інформацію.

Наприклад, прес-служба Мінфіну оприлюднила дані про те, що 26, 27 і 28 листопада в загальний фонд державного бюджету надійшло, відповідно, 1,6 млрд грн, 1,7 млрд грн і 1,34 млрд грн митних платежів. А заступник міністра фінансів Сергій Верланов пояснив: "Зменшення суми надходжень 28 листопада по порівнянні з попереднім днем є особливістю надходжень митних платежів протягом тижня: пікові надходження в понеділок-вівторок, падіння з середи по п'ятницю, і жодним чином не пов'язане з введенням воєнного стану". Проте, аналіз даних попередніх періодів не показує, що по середах відбувається 20-25% зменшення надходжень на митниці!

Гірше того, офіційні джерела інформації, такі як друковані видання парламенту, уряду та сайти центральних органів виконавчої влади також не оприлюднюють жодних планів, інструкцій чи роз'яснень.

Проте, введення воєнного стану має супроводжуватися недвозначними змінами в економічній політиці держави, бо для ведення війни та перемоги потрібні ресурси. В умовах сучасної війни, коли одним з найважливіших чинників протидії агресорові стає сучасна зброя, наявність фінансових ресурсів визначає можливості держави до проведення ефективної кампанії. Тобто, після введення воєнного стану, економіка країни має запрацювати в інший спосіб, ніж в мирний час.

А для цього, насамперед, потрібно внести відповідні зміни до державного бюджету. Чому? А тому що виконання Указу президента потребуватиме фінансування, якого не було закладено в бюджет на поточний рік! Так, для того щоб уряд мав змогу виконати частину 2 п 4 Указу Президента України №393/2018 від 26 листопада 2018 року, а саме: забезпечити постачання Збройним Силам України, іншим військовим формуванням матеріально-технічних ресурсів і майна, надання послуг та їх фінансування в обсягах, що необхідні для ефективного виконання... ці кошти потрібно закласти у держбюджет.

Тобто, одразу за введенням в дію Указу, уряд повинен подати до парламенту відповідні зміни до держбюджету на 2018 рік. Так, саме на 2018, бо триватиме воєнний стан до 26го грудня 2018 року. В ці зміни мають бути включені видатки на:

• часткову мобілізацію;

• формування та розгортання військ територіальної оборони;

• будівництво та облаштування блок-постів;

• проведення навчань з цивільної оборони;

• формування ставки головнокомандувача та створення військово-цивільних адміністрацій в тих областях, де введено воєнний стан;

• компенсацію громадянам та підприємствам за рухоме та нерухоме майно, вилучене для потреб безпеки та оборони на період воєнного стану;

• створення та поширення спеціальних інформаційних повідомлень для населення щодо порядку дій в період воєнного стану.

Все це вже мало бути зроблено, щоб Верховна Рада затвердила подібні зміни на поточній сесії, 4 грудня, наприклад. Проте, сьогодні вже п'ятниця, 30 листопада, попереду вихідні, а жодного документа в парламенті поки що не зареєстровано. Гірше того, на даний час Центральна виборча комісія скасувала проведення місцевих виборів в тих областях, де введено воєнний стан і... знов-таки, жодної інформації про те, що буде з вже виділеним  коштами на це – немає.

Читайте також: Пересторога: виборча оборудка Банкової в дії

У свою чергу НКРЕКП знизила для російського "Газпрому" тариф на транзит газу територією України з 1 січня 2019 року в два рази! Це ми так готуємось до агресії з боку РФ?!

Зрозуміло, що дивлячись на такий безлад, інвестори зайняли позицію вичікування і не поспішатимуть вкладати кошти в Україну.

Наразі, скоріш за все, ми спостерігаємо звичайну політичну гру, спрямовану на скасування проведення президентських виборів в березні 2019 року попри ухвалену парламентом постанову про їх проведення 31 березня 2019 року. Важко чимось іншим пояснити повну відсутність будь-яких кроків по посиленню заходів безпеки і вже скасовані місцеві вибори. Гібридний воєнний стан – він такий...

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram

Юрій ГАВРИЛЕЧКО для UAINFO