"Ми продовжимо нашу роботу зі створення глобальної, стійкої і сучасної міжнародної податкової системи, заснованої на міжнародних податкових угодах і правилах трансфертного ціноутворення. Ми також вітаємо міжнародну співпрацю у просуванні такої податкової політики, яка стимулює економічне зростання", – ідеться в Декларації лідерів Великої двадцятки "Формування консенсусу в інтересах справедливого та сталого розвитку", ухваленої за результатами зустрічі в Буенос-Айресі, пише у своєму блозі на "Новому часі" колишня заступниця міністра фінансів України Олена Макеєва.

Поки ми намагаємося знайти якесь своє ексклюзивне рішення в адмініструванні податків, глобальна податкова система світу зазнала безпрецедентних змін за останні кілька років. Мені іноді здається, що ми просто не здатні відрізнити щось важливе й потрібне, куди варто спрямувати всі наші зусилля. І тупцюємо на місці в нескінченних дискусіях, намагаючись самоствердитися у своїх же очах. З одного боку, критикуємо повільне зростання економіки в Україні, з іншого – нічого не робимо для того, щоб його пришвидшити.

Ми не довіряємо не лише собі, а й усьому світові, який, до речі, в цифрах, а не на словах показує, як можуть працювати податкові стимули економічного зростання. Наприклад, як ідеться у звіті Генерального секретаря ОЕСР лідерам Великої двадцятки, використання механізмів добровільного дотримання податкового законодавства спільно із проведенням офшорних розслідувань вже до червня 2018-го дало можливість юрисдикціям по всьому світові отримати плюс 93 млрд євро додаткових доходів від сплачених податків, відсотків і штрафів. Для порівняння, це втричі більше за доходи держбюджету України на 2019 рік.

Читайте також: Переломна точка для України й нашої економік

І це не якийсь там розрахунковий показник, до якого можна апелювати, як до гіпотези. Це емпіричні дані – фактичний результат. У математиці вважається, що коли гіпотеза доведена, то вона стає теоремою. Як теорема Ферма або Піфагора, пам'ятаєте? Із ними не сперечаються.

Крім того, в рамках автоматичного обміну інформацією (CRS) у перший рік роботи (2017-й) було розкрито деталі рахунків на сотні мільярдів євро. Нині податкові органи ведуть роботу з оподаткування доходів щодо розкритих активів.

Іншим податковим стимулом економічного зростання є проект ОЕСР і Великої двадцятки – План дій BEPS. Нагадаю, що коли починався проект BEPS, було пораховано, що вартість ухилення від сплати податків для урядів становила від $100 до 240 млрд на рік.

На сьогодні, згідно з даними ОЕСР, 124 країни та юрисдикції приєдналися до виконання мінімального пакету Плану дій BEPS, а це 95% світового ВВП. Крім того, значного прогресу вдалося досягти щодо боротьби зі шкідливими податковими режимами – 243 преференційні податковя режими було переглянуто й більше ніж 134 режими вже були змінені/скасовані або перебувають у процесі зміни/скасування в рамках проекту BEPS.

84 країни вже приєдналися до багатостороннього інструменту BEPS – MLI. Цей інструмент дає країнам змогу одночасно переглянути чинні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. За даними ОЕСР, коли буде досягнуто більшої кількості ратифікацій, очікується, що багатосторонній інструмент BEPS приведе до зміни 1400 двосторонніх податкових угод, які будуть посилені проти податкових зловживань.

Читайте також: Дилема податку на виведений капітал

Що це означає? Насамперед це свідчить про те, що можливостей для розмивання податкової бази і переміщення капіталу в низькоподаткові юрисдикції стає все менше і менше. Світ стає прозорим завдяки імплементації стандартів прозорості. Простими словами – офшори зникають з мапи світу, як свого часу зникла банківська таємниця. Таким чином, глобальне впровадження чотирьох мінімальних стандартів BEPS справило реальний відчутний вплив у боротьбі з розмиванням податкової бази і виведенням прибутку в низькоподаткові юрисдикції.

Що буде третім податковим стимулом економічного зростання і де незабаром варто очікувати глобальних рішень? Це цифрова економіка. Очевидно, цифровий сектор світової економіки зростає найшвидше і становить майже 3% світового ВВП. Один із конкретних результатів роботи в галузі цифрової економіки – стягування ПДВ на суму зростаючого обсягу товарів і послуг, придбаних онлайн приватними споживачами у закордонних постачальників. Нові принципи й механізми збору ПДВ були узгоджені у звіті BEPS Action 1 іще 2015 року, й вони видаються досить перспективними. За даними ЄС, загальний дохід із ПДВ від упровадження нових механізмів перевищить 3 млрд євро. Однак оскільки не було досягнуто консенсусу щодо ширших податкових викликів, пов'язаних із цифровою економікою, робота все ще триває. Очікується, що глобальний консенсус буде знайдено до 2020 року.

Настав час діяти. Ігноруючи імплементацію стандартів прозорості, мінімального пакету BEPS, Україна втрачає додаткові доходи бюджету. Втрати бюджету – це пряме вирахування безпосередньо з рівня життя українців. Пора підняти завісу непрозорості щодо багатства, яке зберігається за кордоном. І це те найважливіше та найпотрібніше, на що варто витрачати силу й енергію політикам, урядові, президенту.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram