За останні роки про корупцію не говорить лише лінивий.

Хтось каже, що рівень корупції зріс, дехто заявляє, що вона "замерзла". Але ніхто не може стверджувати про її рівень, оскільки у нашій країні немає жодного системного підходу щодо її виміру та не існує методології як це проводити.

Чому? Бо це нікому не потрібно.

Краще, зважаючи на світовий "тренд" боротьби з корупцією, очолити цей самий процес усередині країни.

Як це спрацювало у нашій державі? За останні чотири з половиною роки уся система державного управління
зруйнована і дезорганізована. Практично державне управління переведено у формат піару.

Піар: особистий, органу (незалежно він "корупційний" чи "антикорупційний"), організації (зокрема і громадської), партії (без виключення), і в кінцевому рахунку – держави  в цілому.

Переведення до такого формату призвело до хаосу, у якому ми живемо.

Читайте також: За мотивами проповіді Волоха: ніщо не може зупинити крадіжку, час якої настав

Судіть самі: ми щорічно тратимо мільярди гривень на утримання Ситника і НАБУ, Холодницького і САПу, колективних марнотратників та НАПКу,  Луценка та ГПУ, Авакова та МВС, Грицака та СБУ, і це лише тих, хто має "побороти".

Не менше грошей ми тратимо на Гройсмана та КМУ, міністерства, відомства (із їхніми антикорупційними підрозділами),
обласними адміністраціями, а ефективності у їхній роботі не бачимо, не відчуваємо.

Її (ефективності) просто немає!

Тож виникає слушне запитання: а для чого ми їх утримуємо?

Відповідь на поверхні і вона очевидна: ми їх утримуємо для їхнього ж піару. По суті вони слугують не нам, а владі.

Тобто, ми утримуємо органи, які займаються не подоланням корупції, а навпаки, вони корупцію підтримують та
служать прикриттям діючій владі у всіх її корупційних схемах.

Отже висновок у тому, що головними бенефіціарами у "боротьбі" та "запобіганні" корупції є самі ж корупціонери!

Мало того, вони кажуть нам, що винні у корупції саме ми і нам потрібно змінюватись. Нам потрібно міняти власну ментальність. Відчуваєте "красу гри"?

Вони створюють величезну кількість правоохоронних і бюрократичних органів, які ми утримуємо, але нічого не роблять, заявляючи, що у всьому винні ми ж самі.

Як так вийшло? Чому це так працює? Хто створив це "задзеркалля?".

І на це питання є відповідь.

Сьогодні головними корупціонерами України є:

Ахметов (фінансує "Опозиційний блок", Ляшка, Мураєва);

Порошенко (фінансує БПП, Наш край);

Коломойський ("Відродження", "Слуга народу", Зеленського, "Укроп");

Пінчук (Аграрна партія, окремих депутатів у багатьох фракціях).

Читайте також: Всі, хто проти корупціонерів – вороги народу

Цей список можно продовжувати і продовжувати.

Олігархічна влада, яка створює нові схеми для власного збагачення та перетворює усі (без винятку) державні органи на власне обслуговування і є головною причиною корупції в нашій державі.

Що нам робити, як діяти?

Оскільки у нас наближаються президентські вибори, тому зараз, не піддаючись на піар та популізм, спокійно проналізувати наступне: хто з кандидатів у президенти не є корупціонером; за ким не стоять олігархи та їхні гроші; хто здатний проявити волю і розпочати деолігархізацію, хто своїми справами довів, що зможе. А після виборів пильно спостерігати та вимагати у новообраного президента реальних кроків для подолання корупції.

Віримо у себе!

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram