На думку досвідченого високопоставленого чеського дипломата, ні для кого не таємниця, що до 1989-го штаб-квартира КГБ із питань Центральної Європи була розташована саме в Празі, пише для "Тижня" Ярослав Пешек

Минула 29-та річниця так званої Оксамитової революції, яка завершила комуністичне правління в Чехословаччині та спрямувала цю країну на шлях до західної демократії, вступу в ЄС і НАТО. Тоді також завершилася окупація Чехословаччини радянською армією, яка покинула країну й повернулася до СРСР, а разом із нею й КГБ. А може, все відбулося інакше?

Цими днями Міністерство закордонних справ Чеської Республіки вирішує багато технічних проблем, які ускладнюють відносини між Прагою та Москвою більше, ніж будь-що інше. Ідеться про велику кількість державних автомобільних номерних знаків, якими послуговуються російські дипломати.

Під дипломатичним прикриттям із номерними знаками CD (абревіатура від французького "corps diplomatique", що означає "дипломатичний корпус") їздить 71 автомобіль, у зв’язку з чим виникає запитання: для чого російським дипломатам потрібно так багато автівок? Є інформація, що російські дипломатичні машини були затримані, наприклад, у сусідній Німеччині. З огляду на те що в Посольстві Росії працює 141 працівник, виходить, що на одне авто припадає по два дипломати.

Читайте також: Чехи замало знають про Україну

Велика кількість машин пов’язана з непропор­ційно численною місією російських дипломатів у Празі. У посольстві та консульських установах РФ у Чехії налічувалася 141 особа, 53 з них мали дипломатичні паспорти. Водночас у Посольстві Німеччини працювало 26 осіб, а дипломатичні паспорти мало 25 із них. Для порівняння: в Посольстві США торік працювало 40 дипломатів і ще 26 осіб — адміністративно-технічний персонал.

Звичайно, багатьом читачам буде цікаво, що всі ті люди там роблять: або вони нічим не займаються, або ж ведуть нестандартну й непритаманну дипломатичним установам діяльність. Чеська контррозвідка вже давно вказує на діяльність російських спецслужб. Зокрема, вона дуже конкретно згадує про ці ризики у своїх річних звітах.

"Російські розвідувальні органи не змінили свого екстенсивного підходу у використанні нелегальних офіцерів спецслужб, які зловживають дипломатичним прикриттям. Російський дипломатичний персонал залишається найважливішим джерелом ризику неусвідомленого контакту з офіцером розвідки іноземної держави й уже давно зберігає цю негативну першість серед іноземних дипломатичних представництв, які працюють на території Чеської Республіки", – мовиться в останній доповіді чеської контррозвідки.

У березні цього року Чеська Республіка видворила трьох російських дипломатів у відповідь на спробу отруєння нервово-паралітичною речовиною "Новачок" подвійного агента Сергія Скрипаля та його доньки в британському місті Солсбері. Їхні персональні дані не було оприлюднено, але повідомлялося, що вони належали до невизнаних членів російських спецслужб.

Читайте також: Макаров: Воєнний стан мало оголосити, його треба впровадити в мізки

За встановленим сценарієм ведеться прихована війна навколо перевірки дипломатичних акредитацій у Чеській Республіці. Остання обмінюється інформацією про діяльність російських шпигунів у спеціальній базі даних, до якої також вносять інформацію інші європейські країни. Однак будь-яка відмова в акредитації може зумовити аналогічний крок із боку Російської Федерації під час чергової ротації чеських дипломатів у Москві.

Напруженість у відносинах посилилася, особливо після вступу Чехії до НАТО, унаслідок чого вона фактично потрапила до числа країн, які Росія вважає ворожими. Помітною є також спроба послабити й заперечити прозахідний напрям у чеській політиці.

Також уже довгий час триває чесько-російська суперечка щодо прояву пошани до пам’ятника радянським воїнам. Посольство Росії заявляє про свою незгоду з надписом на інформаційній табличці пам’ятника радянському маршалові Іванові Конєву в Празі. Мерія міста вирішила розмістити на скульптурі текст, у якому згадуються не лише його заслуги у звільненні Європи та Праги під час Другої світової війни, а й роль маршала у кривавому придушенні Угорської революції 1956 року та участь у розвідувальній операції, що передувала вторгненню військ Варшавського пакту в серпні 1968-го.

Російське посольство не хоче визнавати згаданих фактів і вважає це фальсифікацією історії. "Такі кроки можуть мати серйозні негативні наслідки для подальшого розвитку двосторонніх відносин у військово-меморіальній сфері", – заявив представник посла Російської Федерації Феодосій Владишевський, коли скаржився на чеську дипломатію.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram