Одні хочуть, щоб у нас була вільна, демократична й некорумпована країна, а якою мовою тут говоритимуть, яких героїв шануватимуть, про яку історію пам'ятатимуть – "какая разница, лишь бы нам было хорошо". Така собі покращена Росія без Путіна.

Інші – щоби тут була Україна для "справжніх" українців, патріотична, з мовою та історією, але без європейських цінностей, без справжньої демократії, без поваги до прав меншин. Така собі покращена Росія зі своїм Путіним – але українською мовою.

Читайте також: Зміни системи не досить: на перешкоді реформам – стіна власного "я"

Парадокс ситуації в тому, що перемогти можуть тільки ті, хто хоче побудувати тут вільну, демократичну Україну – так, українськомовну та патріотичну, але Україну для всіх, хто вважає себе українцями. І в якій поважатимуть права кожного громадянина й кожної меншини. Яка буде не перекладом українською мовою "русского мира", а його європейською антитезою.

Так, ці люди в нашій країні в меншості. Так, їм усе частіше доводиться мати справу з архаїзмом і печерним мисленням багатьох українських патріотів і нігілізмом та байдужістю до українського з боку багатьох прихильників змін.

Читайте також: Річ не лише в Путіні: причини й урок французьких заворушень для України

Але тільки наше уявлення про Україну є конкурентоспроможним, тільки така Україна може відбутися й вижити.

Будь-які інші уявлення в кожному разі рано чи пізно приведуть нас назад до Москви.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram