Сучасне бачення причин та наслідків щодо проявів громадської (саме громадської, не громадянської) активності, зокрема у Франції, розкриває невідповідність існуючих державних утворень до прагнень людей. Сучасна людина бачить за необхідне лише кілька функцій від державного утворення, а саме: бути забезпеченим, бути справедливо захищеним, бути довго. 

У сьогоднішній формі жодна держава не відповідає внутрішнім потребам людини. Сучасна людина бачить суспільне об’єднання собі подібних можливим лише у єдиній формі існування – на підставі однакового сприйняття базових принципів використання моралі та загальнолюдських цінностей.

У своєму невпинному вдосконаленні людство підійшло до межі використання старих форм соціальних утворень. Сучасна людина просто не може сприймати ту систему стосунків «влада – громадянин», яка де-факто, існує довкола. Людина більше не потребує від «сильних світу цього» нав’язаної ними логіки буття.

Читайте також: Посттравматичний синдром по-українськи

Незалежність. Справжня, фінансова та ресурсна – саме те, що свідомо та підсвідомо прагне кожна мисляча та освічена людина на нашій планеті. Світ змінився вже і остаточно. Повернення назад не буде. Буде війна між старою системою на новими формаціями сучасних світоглядів. Неодмінно буде. Старі держави не віддадуть без бою власні надбання. 

Ми не зможемо побудувати в Україні ані національно, ані соціально орієнтовану державу. Не зможемо тому, що ці моделі просто не впишуться у свідомість великої кількості людей, що живуть з нами в одному фізичному просторі. Ці люди будуть категорично проти і не дадуть реалізувати жоден з політичних проектів, які не підходять під їх розуміння світу. І це дійсність. Сувора дійсність. 

Немає необхідності знищувати тих, хто не поділяє твої погляди. Потрібно подивитись, що нас об’єднує та вишукати ту модель, яка задовольняє наші потреби без старих ідеологічних нашарувань. Бо вони, оті нашарування, як стара фарба на сонці, вже почали лущитись, повідскакували та місцями осипались трухою. Необхідно під тими шарами старої фарби побачити тіло самої конструкції, на яку ту фарбу наносили. Уважно придивитись до його природи та походження, наприклад – то метал, дерево чи інший матеріал.

Так само в соціальній інженерії настав період злущити стару фарбу ідеологічних та культурних нашарувань для того, щоб дістатись первинного та основного людського стрижня – моралі, первісних людських рис та цінностей. І тільки вони можуть бути підставою для роздумів та побудови моделей нового соціального устрою. Не знявши старі шари, нове покриття не витримає необхідного терміну експлуатації.

Повернення до базових моральних потреб не повинно бути поверхневим та неповним, як наприклад у випадку ісламських салафітів. Воно має бути всеохоплюючим та максимально повним.

Українські території чекає трансформація. В цьому вже немає сумнівів. Якщо суспільні лідери не запропонують модель нового суспільного устрою, то наші псевдорегіони не втримаються вкупі. Не втримаються, бо немає жодної формальної причини їм бути разом. Різниця сприйняття принципів буття виключно через «мову, віру (та армію)» зіграє з ними природньо підлу річ. 

Чи можна берегти українські землі в одному суспільному просторі? Так!

Об’єднати всіх людей на цих територіях може лише використання в побуті моральних цінностей та виконання спільних трудових завдань, спрямованих на забезпечення майбутнього. Того самого майбутнього, яке кардинальним чином відрізняється від сьогодення.

Кожна людина прагне незалежності. Дати таку незалежність може тільки наявність ресурсу. В сучасному світі є тільки один універсальний ресурс – гроші. Але ж вони приносять виключно застосування знань та умінь. Крім того, має бути простір та можливість застосувати свої здобутки.

Читайте також: Українське суспільство ще являє собою первинний бульйон

Отже, простір української ментальності потребує застосування в житті. Простір української ментальності лише частково виражений мовою, традиціями або іншими елементами культури. Головне на сьогодні не виражене і не ідентифіковане дослідниками. Українська національна ідея – то не шаровари, козаки та мова з гарними піснями. Український ментальний простір занадто великий для таких дрібничок, як перераховані. 

«Соціальний простір справедливості» – єдиний вимір, зрозумілий кожному мешканцю цих земель майже на рівні генної структури особи. Ми – цивілізація духу. Настав час той «дух» реалізувати в речі прості і практичні. Речі притаманні суспільним об’єднанням. 

Реалізація прагнень можлива тільки в умовах свободи підприємництва. Проте ми знаємо цілий ряд небезпек, які супроводжують процеси первісного накоплення капіталів. Тому ці процеси необхідно обмежувати моральними установками та цінностями. Базовими цінностями буття.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram