Уже на початку 2019 року Верховна Рада візьметься за остаточне прийняття закону про українську мову. Очікують, що нові норми повністю врегулюють використання державної мови. Про особливості нового мовного закону в сучасних українських реаліях, а також про його значення для нашого суспільства в ексклюзивному коментарі для UAINFO розповіла доктор філологічних наук, академік АН ВШ України Лариса Масенко. 

"Українську мову досі захищає лише 10 стаття Конституції України, тоді як її статус має бути затверджений у спеціальному законі. Юридичне поняття "державна мова" передбачає її законодавче закріплення в цьому статусі, що є звичайною практикою в багатьох країнах. Законодавство чітко визначає  сфери, де  вживання державної мови є обов’язковим. Це органи державного управління і діловодство, громадські органи та організації, державні заклади освіти,  науки,  культури, засоби масової інформації, реклама. Держава має забезпечити громадянам право на отримання інформації українською мовою, на обслуговування цією мовою в закладах громадського харчування тощо.

Читайте також: Як виховати українськомовну дитину в російськомовному оточенні? Поради відомого мовознавця

В Україні законодавче утвердження державності української мови, необхідне не лише для її повноцінного функціонування, а й для збереження і зміцнення держави, відбувається з великим запізненням.

 Цього року справа нарешті зрушила з мертвої точки. В жовтні був ухвалений у першому читання Закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Голова Верховної Ради А.Парубій планував ухвалити Закон у другому читання до кінця року, проте, очевидно, через велику кількість поправок його прийняття перенесли на кінець січня 2019 року.

Громадські організації, які брали, поряд з науковцями, активну участь у підготовці законопроекту, пильно стежать за його просуванням у Верховній Раді. Є побоювання, що поправки можуть послабити ефективність реалізації закону. Річ у тім, що він має не лише визначати сфери вживання державної мови, але й забезпечити контроль за його виконанням.

Читайте також: Мовознавець: Ніяка "декомунізація" нам не допоможе, допоки наша освіта не стане по-справжньому українською

Текст законопроекту, поданого на перше читання, уже відрізнявся від зареєстрованого. З нього вилучили пункт про створення "Центру української мови", "Термінологічного центру української мови" і "Служби мовних інспекторів". Натомість пропонується запровадити "Державну комісію із стандартів української мови" та інститут Уповноваженого з питань мови, який здійснюватиме контроль за виконанням закону.

В будь-якому разі ухвалення закону, який чітко визначає сфери обов’язкового вживання державної мови, стане не менш важливою історичною подією, ніж створення єдиної української помісної православної церкви. Обидва заходи якнайкраще сприятимуть консолідації нашого суспільства, такої необхідної в тривожний час неоімперських зазіхань на нашу свободу, на право жити у своїй суверенній державі". 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram