Що таке розмова? Це завжди чергування говоріння та слухання. Ритм їхніх змін.

Що таке слухання? Це здатність на певний час замовкнути. Здатність до тиші. Здатність до мовчанки. Здатність до терпіння. Даєш іншому можливість розповісти історію. Приймаєш правила гри: не стартуєш, доки історія не набула якихось обрисів. Даєш іншому карт-бланш. Віддаєш йому м’яч і територію.

Читайте також: Універсальна формула нашого спілкування

Мені завжди подобався літературний жанр "оповіді в оповіді" (у Гофмана такого багато, наприклад). Історії про те, як люди збираються разом, і хтось один розповідає іншу історію. І розповідає довго – майже як серіал. І всі слухають. Наратологічна утопія, скажете ви. Звісно. Але в ній є щось людяне. Віра в те, що є інші, які тебе вислухають. Твій довгий серіал.

Чи здатні ми до розмови сьогодні, в наш час мерехтіння? У час реплік-чатів? У час швидкої реакції? У час 140 символів? У час, коли треба обов’язково перебивати, не дослухавши до кінця?

Читайте також: Чудова метафора спілкування

Звісно, що так, здатні. Без розмов нас немає. Вони завжди будуть. Але їхня роль у нашому житті зменшилася. Не хочеться, щоб зменшилася до катастрофічного мінімуму.

Треба просто розмову підтримувати. Як полум’я.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram