Якою ж була русифікація? Це уривок зі спогадів Афанасьєва-Чужбинського, стосується 1830–1840 років. Ці спогади свідчать, що русифікація відбувалася згори вниз, тобто від вищих до нижчих станів, мала ґендерний підтекст.

Читайте також: Природа зневаги й ненависті до української мови в Україні

Дерусифікація – дзеркальний процес. Ми свідки того, що дерусифікуватися мають передусім верхи й жінки, низи й чоловіки наслідуватимуть їх. А ось і цитата, що підтверджує мої слова:

"Діти заможного стану, особливо дівчатка, від годувальниць потрапляли або до іноземних няньок, або до таких, які говорили по-російському, і кожне українське слово ставилося їм у провину і тягло за собою покарання. Ще хлопчики могли навчитися по-українському, але дівчаткам треба було докласти багато праці, щоб розуміти "по-мужицькому", хоча ніщо не заважало зберігати рідний акцент аж до глибокої старості...

Читайте також: "Захист російської мови від української загрози": чому розраховувати на прозріння не випадає

Поява "Кобзаря" миттю розвіяла апатію й викликала любов до рідного слова, вигнаного з ужитку не лише в колах вищого стану, а й у розмові з селянами, які намагалися і, звичайно, кумедно, висловлюватися по-великоруськи".

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram