MENU

Чи існуватиме європейська Україна у світі?

6384 1

Велика культура українців ніколи не поділяла і не сповідувала цінності сучасної Європи.

Розуміння європейських цінностей для більшості українців – це переважно рівень зарплатні, хороша соціальна захищеність, культура людей та чистота на вулицях міст.

Цінності ж – це не матеріальні потреби, і зовсім не те, що кожен обов’язкова повинен просто отримати, як тільки потрапить в країну Європейського союзу чи стане її членом. В Україні розуміння саме «європейських» цінностей розмите. Велика частина сприймає вище перераховані блага, які ті, що існують в межах країн європейського союзу, який утворився у 1957 році, а не Європи як частини світу. 

Високий рівень матеріальних цінностей в Європі не з’явився просто з народження союзу чи держави. Будь який рівень достатку напряму залежав від рівня власної культури в суспільстві та цивілізованості.

Читайте також: Итальянские "шестеренки" Кремля поддержали протесты "желтых жилетов" во Франции

Сьогодні Україна взяла курс на так звані європейські цінності. Влада з божевіллям навертає людей на майбутнє схоже на фото з вулиць в Барселоні чи Відні. І це є найпершим помилковим кроком. Це є обманом самих себе.

За останні 5 років ми дійсно зробили ривок в в напрямку цінностей та культури. Але назвати його можна скоріше «не вгору», а «з глибини». Дійсно, Україна виривається із лап пострадянського комуністичного світогляду. Позбувається пазурів російського імперіалізму, що виріс з того ж совка. Відходячи від Росії, яка ніколи не була Україні ні братньою ні дружньою, хоча в більш старшому суспільстві, по якому катком проїхалась радянська машина, все ж продовжує жити думка, про схожість українських і російських народів. Молоде ж покоління вже відмежувало свою приналежність до совка. І це звісно досягнення, проте є одне «але». 

Відкинувши «совок головного мозку», українців спрямовують переступити із закритими очима власні культурні багатства. Відсунути в сторону збудовані протягом століть, по цеглинці, потом і кров’ю, цінності українця як пан-європейця. З унікальним власним світоглядом, історією, традиціями. Нам навіть не пропонують, а насаджують з допомогою лівого диктату Європи прийняти те, що ніколи не було українцям рідним. Більше того, сьогоднішня Європа переживає не найкращі часи, що багато країн-членів ЄС вже зрозуміли і почали діяти.

Позиція між Заходом і Сходом виключає розвиток свого власного. Зараз європейська насаджена «Цивілізованість» веде вулиці Марселя у Франції до рівня гетто. А до прикладу Польща, гарно зігравши роль поглинача європейської культури використала фінанси ЄС і досягла значного успіху в підняті власної цивілізованості, що відмінна від понять цивілізованості Європи. Поляки визначили себе як суб’єкт на континенті і продовжують позиціонувати себе так і в світі загалом. Що мала б робити і Україна.

Згідно із дослідженнями однією із головних цінностей в Європі став «мир». І цей мир всіляко в усіх його розуміннях насаджується зараз і Україні в час війни. Європа вперто забуває, що мир і все чого вона досягла завдяки тотальній кровопролитній війні минулого. Шлях через війни, революції, здобутки і поразки, постійні ризики і шляхом до здубуття.

Україна, що зараз перебуває в стані війни із зовнішнім агресором, внутрішнім олігархічним режимом та суспільної колотнечею в свідомості лише поглиблює свої проблеми посилаючись на головну цінність європейців - «мир». 

Велика культура українців ніколи не поділяла і не сповідувала цінності сучасної Європи. 

Нам завжди була чужою толерантність до фемінізму, лгбт спільнот, міграційної політики, таке розуміння цивілізованості та відмінні від українських традиції є неприйнятними нам і ніколи не будуть, якщо ми хочемо вижити. Всі ці речі вбивають в зародку саме прагнення держави Україна здобути такі всіма бажані матеріальні блага, справедливе законодавство, відповідальність громадян перед один-одним, достаток і чистоту на вулицях. Це чужорідний імплантат в організмі України.

Ігноруючи розвиток власної культури, забувши про свої українські традиції, потураючи національні сімейні цінності та відкидаючи україноцентризм в усьому, ми програємо Європі і Росії всі можливі власні багатства. Стаємо рабом на своїй землі для панів зі Сходу та Заходу.

Читайте також: Зоя Казанжи: Ми дуже мало знаємо про наші міста і про людей, які там живуть

Спробувати будувати Україну для Українців, а не Європу в Україні, для мігрантів та тих спільнот, хто не може знайти своє місце в цьому світі, ще гірше, вміло використовує обдурене суспільство – "якось ризиковано". Принаймні так нам з Вами викладають правильність життя сьогодні. 

Українці завжди вміли і чудово гуртувались навколо свого рідного: мова, культура, землі, сім’я, традиції. Наявність всіх цих благ для українців і є свободою, яку здобували і захищали, за що отримали визнання в світі і в той же час суворий спротив. Наша доброзичливість йшла поруч із кожним, поки хтось не сунув свої інтереси в наше рідне. Саме тоді на перший план українця виходить притаманна всій українській нації хоробрість та завзятість. За своє «українське»  чоловіки та жінки боролися до останнього подиху, віддавили життя, але ні в якому разі щось інше. 

Порятунок десь поруч. Навіть зовсім поруч. Він корінні національної історії, подій, героїки, що має виключний смак україноцентризму, і нічого більше. Я не вірю, що 2019 чи будь які інші роки остаточно перетворять Україну в невиразний сірий суб’єкт світової буденності. Поклик душі в рази сильніший за поклик чогось матеріального. І поклик душі до звитяг та слави і є тією найбільшою, найважливішою цінністю українського народу, що житиме вічно! 

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Богдан ТИЩЕНКО


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини