Демократи у зв’язку з "російським слідом" припасли для Трампа нове обвинувачення. Буцімто президент США приховав від своєї адміністрації важливі подробиці своїх перемовин із Путіним. Як стверджує газета Washington Post, Дональд Трамп ужив усіх заходів задля того, аби подробиці його розмови з російським лідером Володимиром Путіним 2017 року в Гамбурзі не стали надбанням гласності, а для цього він приховав їх навіть від членів своєї адміністрації. Видання повідомляє, із посиланням на джерела, які працювали тоді в Білому домі, що після розмови Трамп не лише дав вказівку перекладачеві, що працював на зустрічі, зберігати зміст перемовин у таємниці, а й забрав у нього робочі записи, які той робив під час розмови. Як зазначає Washington Post, не відомо, чи чинив Трамп так само в усіх п’ятьох випадках зустрічей і розмов із Путіним, проте джерела наполягали, що не знайшли детальних записів щодо змісту їхніх перемовин навіть у таємних матеріалах Білого дому.

Трамп своєю чергою стверджує, що нічого подібного і близько не було, й пообіцяв оприлюднити детальні протоколи своїх перемовин із Путіним. Американський президент також заявив, що його не обходить можливість того, що розмови на цих зустрічах стануть надбанням громадськості. Він із роздратуванням заявив: "У мене багато зустрічей відбувається віч-на-віч, і про них ніхто не пише. Але коли мова йдеть про Путина, то одразу запитують: "Про що вони говорили?" Так от, ми говорили про дуже позитивні речі". До останніх президент США зарахував питання безпеки Ізраїлю. Зрозуміло, що для демократів це вкидання – ще один етап у боротьбі за імпічмент, боротьби, на мій погляд, безнадійної і явно приреченої на провал, як щодо суті звинувачень, які висувають президентові, так і зважаючи на нинішнє співвідношення сил у Конгресі.

Читайте також: Зміцнення антиросійського консенсусу у Вашингтоні

Сам факт перемовин із Путіним Трампові інкримінувати, звісно, не можна. Американські президенти мають звичай зустрічатися з лідерами інших країн. Деколи ці зустрічі викликають осуд американської громадськості, надто коли партнери американських президентів є одіозними диктаторами, руки яких залиті кров’ю їхніх власних підданих. Проте жодних юридичних порушень у самому факті таких зустрічей немає. Тому демократи шукають щось, із чого в перспективі може вирости імпічмент. Єдиний факт, який вони нібито виявили, – це вилучення в одного з перекладачів робочих записів однієї із зустрічей Трампа й Путіна. Але це він міг зробити для забезпечення таємності та недопущення витоку інформації в медіа, й витікань таких у президента Трампа й так вже було задосить. Адже такі зустрічі передбачають конфіденційність, й інформація про зміст перемовин оприлюднюється лише за взаємної згоди й лише в певних межах.

З іншого боку, жодними законами й інструкціями не регламентується, що саме президент США має повідомляти членів своєї адміністрації про перемовини з лідерами інших країн і яким має бути коло втаємничених. Можна припустити, що тією чи тією мірою про такі зустрічі завжди інформують осіб, що безпосередньо відповідають за зовнішню політику, тобто державного секретаря й радника президента з національної безпеки. Ймовірно більш-менш повно інформують про такі зустрічі міністра оборони й директора ЦРУ. А решта членів адміністрації найімовірніше отримують інформацію лише про те, що стосується роботи очолюваних ними відомств. І нарешті важко собі уявити, аби на зустрічі Трампа з Путіним у присутності перекладачів могли обговорюватися такі дражливі теми, як можливе фінансування Росією передвиборної кампанії Трампа або хабарі, які могла платити Росія членам його команди, так само як і можливі російські дії на користь Трампа під час кампанії 2016 року. Такі теми якщо й обговорюють, то аж ніяк не перші особи двох держав, а їхні довірені емісари, які не обіймають публічних посад і не привертають до себе зайвої уваги.

Читайте також: США попередили причетні до "Північного потоку-2" німецькі компанії про санкції

І вже точно Трамп і Путін не обговорювали можливої причетності українських олігархів Ріната Ахметова та Сергія Льовочкіна до фінансування кампанії Трампа. Не президентський це рівень. Ахметова й Льовочкіна поки що звинувачують у фінансуванні роботи Пола Манафорта в Києві, що вочевидь відповідає дійсності. Адже тоді він працював на Януковича, якого обидва олігархи підтримували. Проте абсолютно незрозуміло, як із цього факту можна вивести фінансування ними того ж таки Манафорта,  коли той був начальником передвиборного штабу Трампа. Поки що американське слідство має у своєму розпорядженні електронного листа Манафорта своєму бухгалтерові за серпень 2016 року, в якому він пише, що розраховує у листопаді 2016-го отримати 2,4 млн доларів за роботу, зроблену в Україні. Але, як визнають в офісі спецпрокурора Мюллера, може йтися про давню заборгованість.

Недивно, що Ахметов заявляє через своїх представників, що "ніколи не запрошував і не отримував даних про опитування чи будь-яку іншу інформацію про вибори 2016 року у США від Пола Манафорта та Костянтина Килимника", й обіцяє спростувати будь-які такі твердження як помилкові. Бізнес-партнера Ахметова Килимника підозрюють у зв’язках із російською розвідкою. Але якщо навіть колись буде доведено, що Ахметов і Льовочкін справді отримували від Манафорта інформацію про перебіг президентської кампанії у США, цього буде абсолютно недостатньо, аби в чомусь звинуватити Трампа. Схоже, що демократи зробили звинувачення проти нинішнього американського президента основою своєї пропаганди й тепер продовжують її за інерцією, не замислюючись над її реальною ефективністю і правдоподібністю та значущість обвинувачень. Аби ще раз ущипнути команду Трампа. Інші методи політичної боротьби виявляються геть забутими.

Можна не мати сумніву, що якусь частину перемовин із Путіним, що не містить гострої інформації, Трамп справді оприлюднить, а щодо решти відбудеться тим, що для її оприлюднення потрібна згода російського партнера, якої досі немає. Чинні члени  адміністрації, знайомі з повними текстами протоколів зустрічей, охоче підтвердять, що  нічого негожого там не було. І скандал поступово зійде нанівець.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram