MENU

Що стоїть за самогубством одного з найвизначніших фізиків сучасності

3719 0

Шоучен Чжан

Якось, виходячи з лабораторії Інституту металофізики, я побачив свого наукового керівника в компанії незнайомого молодого чоловіка, пише для "Тижня" Олег Фея

Після короткого знайомства той акуратно записав моє ім’я в маленький чорний нотатник. Тепер уже знайомий молодий чоловік виявився працівником СБУ. Незадовго до того помер директор інституту академік Анатолій Шпак, якого всі записували в наступники Патона на чолі НАН. І СБУ вирішила, що міжвладдя в інституті – чудова нагода перевірити установу на фінансові зловживання. Тим паче що директором була чи не наймогутніша в НАН людина. 

Есбеушник захотів поговорити й зі мною, я погодився (а що було робити?!), але потім, ніби ненароком, відлучився, сподіваючись, що той про мене забуде. Йшов перший рік обіцяного Януковичем "покращення", і я не хотів відчути його на собі. Принаймні так скоро. 

Того дня я зрозумів, наскільки близько перебуває влада. Про допити читав тільки інтернеті й не думав, що та сама СБУ з новин заявиться у звичайний НДІ. Пригадав цю давню історію, читаючи, як почастішали візити агентів ФБР до американських учених. 

Читайте також: Заходові шкодить власна ілюзія щодо РФ і КНР

1 грудня 2018-го у віці 55 років покінчив із собою американський фізик китайського походження Шоучен Чжан. "Після тривалої боротьби з депресією", як написано в некролозі на сайті Стенфордського університету, де він працював довгий час. Один із найвизначніших фізиків сучасності, піонер досліджень топологічних ізоляторів, якого регулярно називали кандидатом на Нобелівську премію. Чжан також інвестував у наукомісткі стартапи, а його компанія Danhua Capital оцінюється більш ніж у $400 млн. У людини було все: щаслива сім’я, блискуча кар’єра, великі фінансові статки. Що ж пішло не так?

Компанія Чжана мала тісні зв’язки з китайським гігантом Huawei, другим у світі виробником смартфонів. За збігом 1 грудня в Канаді за американським ордером заарештували Ваньчжоу Мен, доньку засновника компанії та її виконавчу директорку, яку ЗМІ іменували принцесою китайського високотехнологічного ринку. Мен і Чжан були давніми діловими партнерами, і він не міг не знати, які хмари сходяться над Huawei. Влада США звинуватила компанію в порушенні режиму санкцій щодо Ірану, а також у технологічному шпигунстві. 

Американський соціолог, фахівець із політики Китаю Стівен Мошер у колонці для New York Post пішов далі й порівняв Huawei із металургійними заводами Альфреда Круппа, фінансової опори нацистів. На його думку, компанія, заснована членом вищого керівництва Комуністичної партії, є інструментом запровадження агресивної політики Піднебесної. Найімовірніше, Чжан перебував під тиском ФБР через свої ділові контакти. І це ще не все! Науковець входив до експертної ради "Програми тисячі талантів" – китайського грантового фонду, спрямованого на повернення численних науковців китайського походження з усього світу на батьківщину. І тут також виникли проблеми.

Читайте також: Трампове президентство загрожує вільному світові зсередини – журналіст

За 10 років існування програма залучила до передової науки понад 7 тис. умів, багато з яких повернулося на батьківщину. Гранти вигравали не тільки китайці, а й ті, хто за контрактом мав якийсь час працювати в Піднебесній. Щось пішло не так у 2015-му, коли ФБР заарештувало переможця "Тисячі талантів" фізика Сяосінґа Сі за підозрою в передачі технологій Китаю, але через чотири місяці справа розвалилася. А торік американська влада взялася за програму серйозно. У червні Національна рада з розвідки на тлі ескалації торговельної війни між країнами звинуватила її учасників у технологічному шпигунстві. Лунали заяви про те, що власники грантів насправді "сплячі агенти китайського впливу". ФБР постукалося у двері до науковців. 

Як пише Nature, ситуація посіяла неабияку тривогу серед учених по обидва боки Тихого океану. Із сайту "Тисячі талантів" одразу ж прибрали список стипендіатів, але федерали знаходили їх за публікаціями. У 2015-му третину наукових ступенів і магістерських дипломів із природничих наук у США здобули іноземці, а загалом із 1995-го по 2015-й за тимчасовими візами в американській науці працювало майже 64 тис. громадян Китаю без урахування тих, хто змінив громадянство. Значну частину наукового здобутку Сполучених Штатів роблять вихідці з Піднебесної, і політика Трампа навряд чи посилить їхню лояльність. Для китайських науковців США багато років були заповідною землею, де можна швидко зробити хорошу кар’єру. Не виключено, декому з них доведеться переглянути плани на майбутнє, а декому сісти за ґрати, якщо історія зі шпигунством підтвердиться. 

Можливо, ці складники й стали причиною депресії Шоучен Чжана, що так трагічно закінчилася. Хай там як, а світ перестає бути для вчених безпечним місцем. І тепер потрібно думати, перш ніж отримувати гранти від авторитарних режимів. Німецький хімік Фріц Габер казав, що під час миру науковці належать світові, але на війні мають бути віддані рідним державам. Торговельних війн це також, схоже, стосується. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Олег ФЕЯ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини