В рейтингу Світового банку Doing Business-2019 Україна посіла 71 позицію серед 190 країн. Ми вище Греції, Індії, Саудівської Аравії, але нижче Польщі, Словаччини, Угорщини та Білорусі. У вічному протистоянні зрад та перемог треба визнати, що в останні роки країна демонструє прогрес: з 2017 року ми покращили свою позицію на 9 пунктів. Для порівняння Угорщина за той же час скотилась на 12 пунктів, Польща та Словаччина – на ті ж 9.

Це не привід для ейфорії, бо Doing Business має складну методологію формування й часто значний ривок вверх країни пов'язаний з успіхами в реформуванні певного сектору, а не економіки в цілому.

Читайте також: Що означає стрибок України в рейтингу Doing Business 2015

Наприклад, Азербайджан за рік перемістився з 57 на 25 місце в основному за рахунок реформ кредитної сфери.

Україна теж пішла схожим шляхом. В 2017-2019 роках потужний прорив стався в системі отримання дозволів на будівництво – відразу на 110 позицій. За цим показником ми посідаємо 30-те місце в світі, випереджаючи Канаду, Польщу, Фінляндію, Туреччину. А ще три роки тому плелися в хвості на 140-му.

Що стало драйвером змін?

Не такі вже й складні речі: лобійований Міністерством ЖКГ, профільним комітетом ВР та ДАБІ Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності", який змінив пострадянську триступеневу дозвільну систему на двоступеневу (тобто 80% будівництв тепер розпочинаються після подачі повідомлень про початок будівельних робіт, не збираючи купи документів та дозволів), впровадження електронних сервісів подачі документів, а також відкрита система розгляду дозвільних документів, яка дозволяє забудовнику слідкувати онлайн за проходженням процедури оформлення.

Ми могли б піднятись ще на декілька позицій в рейтингу якби Верховна Рада підтримала аж два урядові законопроекти про ліквідацію пайового внеску на будівництво. До 4% сплачується в місцеві бюджети при будівництві житла, і до 10% при будівництві об'єктів торгівлі і промисловості. Цей так званий податок на інвестиції відлякує інвесторів і є джерелом корупції по всій країні. Але лобі місцевих голів поки не дозволяє провести цю важливу дерегуляцію.

Для Doing Business важлива не суха нормативка, а жива правозастосовна практика. Її якість виявляється шляхом опитування гравців ринку. Й високий рейтинг в сфері отримання дозволів на будівництво свідчить, що реформи провели не лише на папері, але і в реальному житті.

Читайте також: Рейтинг Doing Business: почему он важен для Украины?

Цей успіх дисонує з іншими параметрами, на основі яких формується рейтинг Doing Business. Наприклад, в сфері реєстрації власності бачимо біг на місці – з 2017 року країна не зсунулась на жоден пункт й займає 63-тю позицію. Тут ми є аутсайдерами на всьому пострадянському просторі (за нами лише Узбекистан, а Росія, наприклад, 12-та).

Ще гірша ситуація з реєстрацією підприємств, де з 20-ї позиції в 2017 році країна сповзла на 56-ту. Якщо в Україні для реєстрації компанії потрібно більше 6 днів та проходження шести процедур, то в Молдові все це займає чотири дні при проходженні трьох процедур, а в Грузії процес взагалі обмежується двома днями та однією процедурою.

В сфері кредитування ми деградували аж на 12 пунктів, в підключенні електромереж – на 5, в сфері захисту інвесторів – на 2. Рейдерство продовжує залишатись прокляттям української економіки й тому підприємці, які могли б створювати нові робочі місця та розвивати технології, воліють притримати свої капітали, бо не хочуть, щоб завтра нажите добро перейшло до рук спритного махінатора.

Решта індикаторів Doing Business має тенденцію до поміркованого зростання. Але як і багато інших країн ми вирвались в основному за рахунок однієї сфери – будівельної дозвільної системи.

Це дуже хитка позиція, адже реформи повинні бути більш системні.

До-речі, в грудні звільнили керівника Держархбудінспекції, незрозуміло яка буде надалі політика в практиці видачі дозволів на будівництво. Якраз в грудні і різко зросла кількість відмов у видачі дозволів на будівництво. Якщо в жовтні-листопаді відмовляли в середньому кожному третьому заявнику, то в грудні відсоток відмов зріс вдвічі – до 58%. Такий високий відсоток відмов може негативно позначитись на місці країни в рейтингу Doing Business.

До-речі, вперше за статистикою відмов стало можливо слідкувати на https://dabi.gov.ua/dozvil-2018/, причому в розрізі кожного конкретного комплекту документів.

Висновок один – треба здійснювати системні незворотні реформи, позитивні результати яких швидко відчує бізнес й неозброєним оком помітять міжнародні експерти.

І не слід обмежуватись також лише тими позиціями, що покращують рейтинги. Адже в Україні близько 1500 різних дозвільних процедур та адміністративних послуг. Рейтинг Doing Business покриває лише незначну їх частину. В реальності, можна навіть трохи і скотитись в рейтингу, але водночас провести величезні потрібні реформи.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram