Є дивовижний збіг у тому, що в день, коли в Києві суд почав оголошувати вирок Вікторові Януковичу, в Каракасі сотні тисяч людей вийшли на протести проти політики іншого путінського улюбленця – президента Ніколаса Мадуро.

Читайте також: Якби не Революція гідності: венесуельський сценарій переобрання Януковича

Здавалося б, різні континенти, різні народи, різні історії – а сутність одна. І ця сутність – прагнення встановити нічим не обмежену владу купки пройдисвітів. В Україні все це відбувалося під сурдинку "стабілізації", поліпшення відносин із сусідами й іншої нісенітниці – а призвело до повного розграбування країни, до такого економічного падіння, від якого ми досі не можемо видужати. У Венесуелі говорили про боротьбу з корупцією, допомогу бідним – а отримали порожні полиці й утечу мільйонів із країни. І була в усьому цьому головна об'єднавча ланка – Путін.

Саме Путін, хворий на манію величі, не здатний усвідомити реальних можливостей своєї бідної архаїчної країни, робить усе можливе для підтримки неефективних режимів. Ганявся за Януковичем із п'ятьма мільярдами, тепер наздогнав Мадуро й сунув йому ці п'ять мільярдів. Іноді здається, що росіяни щиро не розуміють: у країнах, якими керують бандити й ідіоти, будь-які мільярди миттєво йдуть у пісок. Ну й у кишені бандитів та ідіотів. А визначити бандитів та ідіотів не дуже складно. Із путінською Росією хочуть дружити або бандити, або ідіоти.

Читайте також: В якій країні ми б жили, якби Майдан змирився, а Янукович залишився при владі

Тому – як би не склалася доля Мадуро – він одаково не зможе керувати Венесуелою. Максимум – це утримає владу за допомогою гармат і танків і перетворить країну на війну, як уже зробив із Сирією інший улюбленець Путіна – "м'ясник" Башар Асад. Але у дружбі з Росією, на російські поцуплені гроші не можна побудувати стабільної держави, що процвітає, забезпечити людям нормальне життя. Приклад – Україна Януковича. Приклад – Венесуела Мадуро. Приклад – Білорусь Лукашенка. Приклад – Придністров'я. Приклад – Абхазія. Приклад – "Південна Осетія". Приклад – окупований Донбас. Приклад – анексований Крим.

Приклад – сама Росія.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram