1. Топ-темою був Договір про ракети середньої та малої дальності (ДРСМД). Чи не в кожному виступі, дискусіях можна було почути слово із трьох літер INF (з англ. – ДРСМД).

Для Української держави важливо не просто пасивно спостерігати, як США та РФ (між якими Німеччина з ЄС) вирішуватимуть нову загрозу гонки озброєнь, яку створив Кремль, а також Китай – розробками ракет.

Сьогодні ми спостерігаємо новий етап зламу світоустрою – Росія брутально руйнує ДРСМД, який із 1987 року був основою стратегічної стабільності в Європі. Зверніть увагу – перше випробування росіянами ракети 9М729 відбулося ще 2008 року. Тобто інструментарій для зламу безпекового балансу на свою користь готувався заздалегідь. Курс на торпедування ДРСМД був визначений завчасно, значно раніше, ніж відбувся перший пуск нової ракети. Перші заяви про можливість (тоді ще гіпотетичну) виходу Росії з Договору про РСМД пролунали з Москви ще в червні 2000 р. Очевидно, що ностальгійна риторика з Москви щодо СРСР була відображенням вже втілюваних планів із розробки наступальної зброї.

Коли Росія нехтувала та продовжує нехтувати міжнародним правом, як це було у випадку з окупацією та анексією Криму п'ять років тому, просто умовляння та переговори не є дієвим інструментом. Варто вести мову про асиметричні дії у відповідь. Найближчі шість місяців, протягом яких ДРСМД має завершити свою дію, мають стати періодом дій Європи, а не сварок між союзниками.

Читайте також: Суперечки про ядерну зброю загрожують безпеці Заходу більше, ніж сама зброя – журналіст

2. "Північний потік-2". Українська делегація, присутня на різних панельних дискусіях, вкотре нагадувала про екзистенційну загрозу від будівництва цього газопроводу для України та безпеки Європи, закликаючи зупинити його. Підтримка була від віце-президента США Майка Пенса, британців, поляків.

Одна із пропозицій, яку я озвучила у співавторстві з Михайлом Гончарем ще до конференції в Мюнхені, – "Що має почути Путін до Мюнхена", полягала насамперед у тому, що слід припинити реалізацію будь-яких спільних із Росією проектів, зокрема, будівництво газопроводу "Північний потік-2" і другої нитки "Турецького поток" територією ЄС. Відмова від таких проектів чи щонаймеше їх зупинення на шість місяців, може стати одним із таких асиметричних механізмів примусу до відмови від гонки ракетних озброєнь.

Водночас маємо домашнє завдання здійснити аудит ліцензій газовидобувних компаній, присутніх в Україні, а також з'ясувати, чому повільно зростає газовидобуток. Ми маємо створювати умови для приходу іноземних – європейських, американських, компаній із їхніми технологіями, щоб з імпортера газу перетворитися на експортера.

3. Важливість зовнішньоекономічної дипломатії, налагодження співпраці із країнами африканського континенту. На історично прем’єрній Європейсько-африканській панелі говорили про відносини між Європою та Африкою, які мають змінитися на шляху до досягнення стратегічного партнерства, вирішуючи питання імміграції, технологічного розвитку. 

4. У Східній Європі (була окрема панель "Безпека у Східній Європі", зокрема й за участю президента) маємо діяти проактивніше, говорити про безпекові загрози в Чорноморському регіоні, тісніше розвивати проекти з Румунією, Болгарією, Грузією.

Читайте також: Тime: Росія та Китай заганяють клин між роз'єднаними США та Європою

5. "Фейсбук" і мінімізація впливу іноземних акторів, як РФ, на українські вибори. Необхідні активніші тренінґи для журналістів, політичних партій. Протидія кіберзагрозам – одна з тем, де Україна вже має досвід і повинна напрацьовувати з партнерами, особливо членами НАТО, ініціативи з кібербезпеки, набуваючи нового досвіду та ділячись своїм.

6. Олігархам, як Пінчук, які окупували сніданками та ланчами, подіями на узбіччі ключових заходів Давоса та Мюнхена, час навчитися вивозити на показ не старі обличчя України з популістичним порядком денним чи тим, який світові не цікавий, а демонструвати наші переваги в інноваціях, говорити про те, що справді хвилює світ і де Україна може зробити внесок. А не вивозити "потусуватися" всіх, кому не лінь капіталізувати Пінчука, який вирішує свої питання замість популяризації України та мобілізації її підтримки Заходом.

7. Мюнхен – це і про вдячність та подальші кроки. Це можливість підійти до дружини Друга України сенатора Маккейна й висловити подяку за його боротьбу за принципи, за цінності, за підтримку України. Це пробитися до Пенса й подякувати за кроки з недопущення "Північного потоку-2". Це Запросити Ненсі Пелосі та рекордно присутніх конгресменів із візитом в Україну. Порушувати питання звільнення політв’язнів і військовополонених. Обговорити з аналітичними центрами порядок денний, ситуацію на Азові. Тому представникам офіційної делегації, громадськості, Верховної Ради важливо працювати на міжнародній арені як одній національній збірній, командно просуваючи інтереси України.

8. Активно обговорювали ситуацію в Ірані, Сирії. Важливо цікавитися проблемами світу та їх взаємозв’язком для розуміння процесів.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram